Airbus та Renault розроблять акумуляторні системи нового покоління

Airbus і Renault Group підписали угоду про дослідження та розробки, спрямовану на посилення трансверсальності та синергії для прискорення реалізації дорожніх карт обох компаній з електрифікації та покращення їхнього відповідного асортименту продукції.

Це партнерство допоможе Airbus розробити технології, пов’язані з майбутніми гібридно-електричними літаками. У рамках цього партнерства групи інженерів обох компаній об’єднають зусилля для розробки технологій, пов’язаних із зберіганням енергії, що залишається однією з основних перешкод на шляху розробки електромобілів дальньої дії.

Угода, зокрема, охоплюватиме технологічні блоки, пов’язані з оптимізацією управління енергоспоживанням та зменшенням ваги батареї, а також шукатиме найкращі шляхи для переходу від існуючих хімічних елементів (удосконалених літій-іонних) до всіх твердотільних конструкцій, які можуть подвоїти щільність енергії батарей.

Команда також вивчить повний життєвий цикл майбутніх батарей, від виробництва до можливості вторинної переробки, щоб підготуватись до індустріалізації цих майбутніх конструкцій батарей, оцінивши їх вуглецевий слід протягом усього їхнього життєвого циклу.

    «Вперше два європейські лідери з різних галузей обмінюються інженерними знаннями, щоб сформувати майбутнє гібридно-електричних літаків», — сказав Жіль Ле Борн, виконавчий віце-президент з інжинірингу Renault Group. «Авіація – надзвичайно вимоглива область як з погляду безпеки, так і з погляду енергоспоживання, як і автомобільна промисловість. Керуючись тим самим прагненням до інновацій та скорочення вуглецевого сліду, наші команди інженерів обмінюються інформацією з командою Airbus, щоб поєднати трансверсальні технології, які дозволять експлуатувати як гібридні літаки, так і розробляти транспортні засоби завтрашнього дня». Джерело

    Створено «хімічні нейрони», здатні зчитувати інформацію, що зберігається в ДНК

    Вчені вже досить довго експериментують з використанням молекул синтетичної ДНК як носій інформації. І якщо процес синтезу такої ДНК вже не викликає великих труднощів, то процес зчитування записаних даних, заснований на технології секвенування (визначення послідовності ДНК), дуже далекий від досконалості. Але нещодавно група дослідників із Франції та Японії розробила і створила так звані «хімічні нейрони», здатні не тільки зчитувати інформацію з ДНК, а й виконувати її попередню обробку, надаючи результати у зручному для подальшого використання вигляді.

    Інтерес до ДНК як носій інформації обумовлений великою інформаційною ємністю, єдиних грам-молекул може зберігати близько 215 мільйонів гігабайтів даних. І для того, щоб зберегти зміст всього нинішнього Інтернету буде потрібно пристрій розміром з взуттєву коробку. Більш того, за правильних умов молекули ДНК можуть зберігати записану в них інформацію протягом тисяч і навіть мільйонів років.

    Дослідники з французьких дослідницьких організацій CNRS та ESPCI Paris-PSL, Токійського університету, працювали над проблемою пошуку певної інформації та її попередньої обробки, що дозволило б уникнути необхідності зчитування всієї послідовності ДНК на верхній рівень. В результаті цих досліджень на світ з’явилися «хімічні нейрони», що складаються з трьох ферментів, здатних вступати до певних хімічних реакцій один з одним. По суті, ці нейрони здатні передавати інформацію таким самим способом, як і звичайні нейрони нервових тканин.

    Потім, з хімічних нейронів була створена багатошарова структура, що є своєрідною нейронною мережею. Завдяки цьому хімічні нейрони стали здатні виконувати обробку даних, що містяться в молекулах ДНК, що знаходяться в крапельках рідини. А результати цієї обробки видаються за допомогою флуоресцентних сигналів, які можуть бути легко виявлені та зчитані за допомогою звичайних лазерів та фотодатчиків.

    Якщо використовувати такий підхід у спеціальному мікрорідинному пристрої, то можна досягти перебігу десятків тисяч ферментних реакцій одночасно. На практиці це означає реалізацію масованого паралельного зчитування та обробки укладеної в ДНК інформації, що може бути використано, наприклад, при проведенні пошуку за величезними базами даних, записаними в ДНК.

    Новий літак Airbus працюватиме на водні

    Airbus розробляє нові резервуари для зберігання кріогенного водню для майбутніх літаків, що працюють на рідкому водні. У компанії називають їх «холодним серцем», вони знаходяться в центрі нового водневого літака ZEROe. Водень є ключем до нашої місії з виведення на ринок літаків з нульовим рівнем викидів, але його необхідно зберігати при виключно низькій температурі -253°C. Використання цієї технології означає розробку інноваційних кріогенних резервуарів для зберігання водню», — йдеться у повідомленні компанії.

    Airbus пояснює, що є дві основні технології, які дозволяють літаку літати безпосередньо на водні: приведення в дію двигуна, що спалює водень через модифіковані газотурбінні двигуни або використання водневих паливних елементів для вироблення електроенергії. Іншим варіантом є гібридний підхід, у якому використовується поєднання обох технологій.

    «Але незалежно від цих варіантів є постійна робота: водень має бути дуже холодним. Він повинен зберігатися при температурі -253°C і підтримуватися за цієї температури протягом усього польоту, навіть коли баки порожні», — пояснили в компанії. 

    Ось чому паливні баки для літаків із водневими двигунами є таким важливим компонентом майбутніх польотів на водневих двигунах. Проте їх складно спроектувати, оскільки вони повністю відрізняються від тих, які ви можете знайти на традиційному літаку.

    Для розробки цих баків Airbus створив Центри розробки з нульовим рівнем викидів (ZEDC) у Нанті, Франції та Бремені, Німеччина, які поділяють відповідальність за впровадження цієї нової технології. Резервуари виробляються в Нант, а холодильні камери, що забезпечують газифікацію рідкого водню, виробляються в Бремені.

    «Таке швидке виробництво першого резервуару – справжнє свідчення спільної роботи на наших підприємствах. Ми хочемо оптимізувати бак для підвищення ефективності та подальшого зниження його впливу на навколишнє середовище: зрештою літак з нульовим рівнем викидів має бути якомога ближче до нульового рівня викидів протягом усього свого життєвого циклу», — сказав Кріс Редферн, керівник відділу виробництва ZEROe Aircraft.

    Інженери кажуть, що наступним кроком буде критичний погляд на прототип та питання, що вони можуть зробити краще. Команда збирає інформацію та тестує дані цієї першої моделі, щоб працювати над другим прототипом, який буде наповнений воднем. 

    Основні цілі команди – максимально збільшити простір, підвищити продуктивність та спростити виробничий процес. На будівництво та випробування цього другого прототипу піде ще близько року, і кінцева мета полягає в тому, щоб до 2026-2028 років підготувати бак для встановлення в демонстраційний зразок A380. 

    10 найпотужніших смартфонів: список змінився

    Розробники бенчмарку AnTuTu щомісяця публікують десятку найпродуктивніших смартфонів на Android. Зведення за листопад вийшло з сюрпризом, багато в чому завдяки першому місцю: його з великим відривом зайняв новий Vivo X90, який працює на Dimensity 9200 від MediaTek (всі інші смартфони з топ-10 базуються на чіпсетах Snapdragon).

    Свіжий рейтинг десяти найпродуктивніших смартфонів на Android виглядає так:

    1. Vivo X90 — 1194521 бал;
    2. OnePlus Ace Pro — 1 115 759 балів;
    3. Nubia Red Magic 7S Pro — 1090332 бали;
    4. iQOO 10 Pro — 1089847 балів;
    5. Lenovo Legion Y70 — 1088280 балів;
    6. iQOO 10 — 1087971 бал;
    7. Motorola Moto X30 Pro — 1076880 балів;
    8. Xiaomi 12S Pro — 1068835 балів;
    9. Redmi K50 Ultra — 1065160 балів;
    10. Vivo X Fold+ — 1 063 348 балів.

    Примітно, що у переліку лише одна модель із 16 ГБ оперативної пам’яті.

    Intel хоче випустити процесор із більш ніж трильйоном транзисторів

    Компанія Intel збирається створити процесори з більш ніж трильйоном транзисторів через 10 років.  На заході IEDM 2022 компанія опублікувала дев’ять досліджень на тему майбутніх розробок і планів. Зокрема, там описуються нові 2D-матеріали для транзисторів, нова технологія тривимірного компонування, яка зменшить розрив у продуктивності та потужності між чіплетними та однокристальними процесорами до майже непомітного діапазону та інше. Там є й інформація про плани Intel про випуск процесорів більш ніж з трильйоном транзисторів вже до 2030 року.

    Велику ставку Intel робить на нову технологію 3D-пакування квазимонолітних чіпів (Quasi-Monolithic Chips; QMC). Суть у тому, що QMC націлена на те, щоб запропонувати майже ті ж характеристики, що й міжз’єднання, що використовуються у монолітних кристалах. Відомо, що QMC — це нова технологія гібридного з’єднання з кроком менше ніж 3 мікрон, що призводить до 10-кратного збільшення енергоефективності та щільності продуктивності порівняно з розробками Intel, представленими на тогорічній виставці IEDM. Минулого року був описаний підхід з кроком 10 мікронів, і навіть він уже був 10-кратним покращенням щодо технологій, які зараз використовуються. Тобто Intel як мінімум на папері змогла досягти 100-кратного покращення енергоефективності та щільності всього за кілька років. 

    Що цікаво, темпи збільшення щільності розміщення транзисторів у найближчому майбутньому, згідно з планами Intel, приблизно відповідатимуть закону Мура. При цьому ціни на напівпровідникову продукцію продовжать зростати. 

    Розкрито нові подробиці про неанонсований фотофлагман Xiaomi 13 Pro

    Новий флагман Xiaomi 13 Pro отримає «найкращу додаткову фотокамеру в історії компанії». Про це у своєму акаунті соцмережі Weibo написав генеральний директор Xiaomi Лей Цзюнь.

    Йдеться про телефотокамеру Leica, призначену для створення портретних фотографій та знімків із оптичним наближенням. За словами Цзюня, камера отримає 75-міліметровий об’єктив із апертурою F/2.0 і таким чином ідеально підійде для зйомки дітей, тварин та випадкових людей на вулиці.

    «75 мм – це класична відстань фокусна для об’єктивів Leica. Завдяки йому об’єкти зйомки зберігають справжні пропорції, а обличчя під час портретної зйомки не спотворюються», – написав Цзюнь.

    Також генеральний директор Xiaomi зазначив, що телеоб’єктив 13 Pro забезпечить 3,2-кратне оптичне збільшення та 70-кратне цифрове.