Ноутбуки Gigabyte є одними з найпопулярніших пристроїв у світі геймерів та професіоналів. Ці ноутбуки мають високу продуктивність, надійність і тривалий термін служби. Ми розглянемо 5 переваг ноутбука Gigabyte G5 MF, який найчастіше вибирають для геймінгу. Цю модель та інші ноутбуки Gigabyte, наприклад, Gigabyte AORUS, Gigabyte G5 GE AORUS або Gigabyte G5 MD можна придбати на сайті українського інтернет-магазину skay.ua зі швидкою доставкою 1-2 дні.
5 переваг ноутбука Gigabyte G5 MF
Продуктивність
Однією з головних переваг ноутбука Gigabyte G5 MF є висока продуктивність. Апарат оснащений потужним процесором Intel Core i5, що забезпечує високу швидкість роботи та дозволяє виконувати складні завдання з легкістю. Швидка оперативна пам’ять та дискретна графічна карта NVIDIA GeForce RTX 40 також допомагають досягти максимальної продуктивності.
Якість зображення
Ноутбук Gigabyte G5 MF має 15.6-дюймовий екран Full HD, який забезпечує чітке та яскраве зображення. Крім того, ноутбук оснащений технологією IPS, яка забезпечує широкий кут огляду та точну передачу кольорів. Грати в круті гоночні ігри та ігри з якісною та «живою» графікою на такому ноутбуці суцільна насолода.
Компактний дизайн
Ноутбук Gigabyte G5 MF має компактний дизайн та невеликі розміри: (360 x 238 x 22.7 см) та вага 1.9 кг, що робить його ідеальним для використання на ходу. Він легко поміщається в сумку або рюкзак, що дозволяє працювати у будь-якому місці та у будь-який час.
Надійність та довговічність
Ноутбук Gigabyte G5 MF має високу надійність та довговічність завдяки якісним матеріалам та продуманому дизайну. Корпус виконаний із міцного пластику, а клавіатура та тачпад виготовлені з якісних матеріалів. Крім того, ноутбук має посилену систему охолодження, що дозволяє працювати на максимальному навантаженні без перегріву.
Зручність використання
Ноутбук Gigabyte G5 MF має зручну клавіатуру з підсвічуванням, що дозволяє працювати у темних приміщеннях. Також він оснащений відмінною акустикою та вбудованим мікрофоном, що забезпечує якісний звук під час перегляду відео або спілкування у відеочаті. Завдяки наявності портів USB-C, HDMI та Ethernet ви можете легко підключатися до зовнішніх пристроїв та мережі, що робить роботу з ноутбуком ще зручнішою та функціональнішою.
Ноутбук Gigabyte G5 MF є відмінним вибором для тих, хто шукає надійний та продуктивний пристрій для ігор, роботи або інших завдань. Він має високу продуктивність, якісне зображення, компактний дизайн, високу надійність і довговічність, а також зручність використання. Якщо ви захоплюєтеся іграми і хочете придбати ноутбук, який довго служитиме і забезпечуватиме високу продуктивність, то ноутбук Gigabyte G5 MF є відмінним вибором.
Міжнародна група дослідників за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба NASA виміряла температуру скелястої екзопланети TRAPPIST-1 b. Вимірювання базується на тепловому випромінюванні планети: теплова енергія, що виділяється у формі інфрачервоного світла, виявляється інструментом середнього інфрачервоного діапазону Вебба (MIRI). Результат показує, що денна температура планети становить близько 500 кельвінів (приблизно 450 градусів за Фаренгейтом) і припускає, що вона не має значної атмосфери.
Це перше виявлення будь-якої форми світла, випромінюваного екзопланетою, такою ж маленькою і холодною, як кам’янисті планети в нашій Сонячній системі. Результат знаменує важливий крок у визначенні того, чи можуть планети, що обертаються навколо малих активних зірок, таких як TRAPPIST-1, підтримувати атмосферу, необхідну для підтримки життя. Це також є хорошим провіщанням для здатності Вебба характеризувати екзопланети помірного клімату розміром із Землю за допомогою MIRI.
«Ці спостереження дійсно використовують можливості Вебба в середньому інфрачервоному діапазоні», — сказав Томас Грін, астрофізик з Дослідницького центру Еймса NASA та провідний автор дослідження, опублікованого сьогодні в журналі Nature. «Жоден попередній телескоп не мав такої чутливості, щоб виміряти таке тьмяне світло середнього інфрачервоного діапазону».
Ця графіка порівнює денну температуру TRAPPIST-1 b, виміряну за допомогою приладу середнього інфрачервоного випромінювання Вебба (MIRI), з комп’ютерними моделями температури за різних умов.
Скелясті планети, що обертаються навколо ультрахолодних червоних карликів
На початку 2017 року астрономи повідомили про відкриття семи скелястих планет, що обертаються навколо ультрахолодної червоної карликової зірки (або М-карлика) на відстані 40 світлових років від Землі. Що примітно в планетах, так це їхня схожість за розміром і масою з внутрішніми кам’янистими планетами нашої Сонячної системи. Не зважаючи на те, що всі вони обертаються набагато ближче до своєї зірки, ніж будь-яка з наших планет навколо Сонця – усі вони можуть зручно розміститися на орбіті Меркурія – вони отримують порівнянну кількість енергії від своєї крихітної зірки.
TRAPPIST-1 b, найглибша планета, має орбітальну відстань приблизно в одну соту земної та отримує приблизно в чотири рази більше енергії, ніж Земля отримує від Сонця. Не зважаючи на те, що вона не входить до зони життя системи, спостереження за нею можуть надати важливу інформацію про її планети-побратими, а також про планети інших М-карликових систем.
«Цих зірок у Чумацькому Шляху в десять разів більше, ніж таких зірок, як Сонце, і в них вдвічі більше шансів мати скелясті планети, ніж у таких зірок, як Сонце», — пояснив Грін. «Але вони також дуже активні – вони дуже яскраві, коли вони молоді, і вони випромінюють спалахи та рентгенівські промені, які можуть знищити атмосферу».
Співавтор Ельза Дюкро з Французької комісії з альтернативних джерел енергії та атомної енергії (CEA) у Франції, яка була в команді, яка проводила попередні дослідження системи TRAPPIST-1, додала: «Легше схарактеризувати планети земної групи навколо менших, холодніших зірок. . Якщо ми хочемо зрозуміти можливість проживання навколо зірок М, система TRAPPIST-1 є чудовою лабораторією. Це найкращі об’єкти, які ми маємо для дослідження атмосфер кам’янистих планет».
Виявлення атмосфери (чи ні)
Попередні спостереження TRAPPIST-1 b за допомогою космічних телескопів Hubble і Spitzer не виявили доказів пухкої атмосфери, але не змогли виключити наявність щільної.
Одним зі способів зменшити невизначеність є вимірювання температури планети. «Ця планета припливно замкнена, одна сторона її весь час звернена до зірки, а інша — у постійній темряві», — сказав П’єр-Олів’є Лагаж з CEA, співавтор статті. «Якщо в ньому є атмосфера для циркуляції та перерозподілу тепла, вдень буде прохолодніше, ніж без атмосфери».
Команда використовувала техніку під назвою вторинна фотометрія затемнення, за допомогою якої MIRI вимірював зміну яскравості від системи, коли планета рухалася за зіркою. Хоча TRAPPIST-1 b недостатньо гарячий, щоб випромінювати власне видиме світло, він має інфрачервоне світіння. Віднявши яскравість зірки окремо (під час вторинного затемнення) від яскравості зірки та планети разом, вони змогли успішно обчислити, скільки інфрачервоного світла випромінює планета.
Ця крива блиску показує зміну яскравості системи TRAPPIST-1, коли найглибша планета TRAPPIST-1 b рухається за зіркою. Це явище відоме як вторинне затемнення.
Вимірювання незначних змін яскравості
Виявлення Веббом вторинного затемнення саме по собі є важливою віхою. Оскільки зірка більш ніж у 1000 разів яскравіша за планету, зміна яскравості становить менше ніж 0,1%.
«Був також певний страх, що ми пропустимо затемнення. Усі планети тягнуться одна до одної, тому орбіти не є ідеальними», — сказав Тейлор Белл, докторант Інституту досліджень навколишнього середовища Bay Area, який аналізував дані. «Але це було просто дивовижно: час затемнення, який ми бачили в даних, збігся з прогнозованим часом протягом кількох хвилин».
Команда проаналізувала дані п’яти окремих спостережень вторинних затемнень. «Ми порівняли результати з комп’ютерними моделями, які показують, якою має бути температура в різних сценаріях», — пояснив Дюкро. «Результати майже повністю узгоджуються з чорним тілом, зробленим із голої скелі та відсутності атмосфери для циркуляції тепла. Ми також не помітили жодних ознак поглинання світла вуглекислим газом, які були б очевидні в цих вимірюваннях».
Це дослідження було проведено в рамках програми Webb Guaranteed Time Observation (GTO) 1177, яка є однією з восьми програм першого наукового року Вебба, розроблених для того, щоб допомогти повністю схарактеризувати систему TRAPPIST-1. Наразі тривають додаткові вторинні спостереження за затемненням TRAPPIST-1 b, і тепер, коли вони знають, наскільки якісними можуть бути дані, команда сподівається врешті-решт зафіксувати повну фазову криву, що показує зміну яскравості по всій орбіті. Це дозволить їм побачити, як температура змінюється від денної до нічної, і підтвердити, чи є на планеті атмосфера, чи ні.
«Була одна ціль, про яку я мріяв», — сказав Лагедж, який працював над розробкою інструменту MIRI більше двох десятиліть. «І це був цей. Це перший раз, коли ми можемо виявити випромінювання від кам’янистої планети з помірним кліматом. Це дійсно важливий крок в історії відкриття екзопланет».
Китайський виробник телевізорів Skyworth випустив новий телевізійний продукт, смарт-телевізор A5D GLED, який може похвалитися розширеними функціями та технологіями, які обіцяють покращені враження від перегляду для користувачів. Смарт-телевізор Skyworth A5D GLED доступний для попереднього продажу сьогодні о 20:00. Початкова ціна 75-дюймової моделі становить 5399 юанів, тоді як 65-дюймова модель коштує менше 3999 юанів. Давайте детальніше розглянемо особливості, які виділяють A5D GLED Treble Picture.
Однією з видатних особливостей смарт-телевізора A5D GLED є 100-рівневий розділ. Ця технологія дозволяє телевізору відтворювати глибокий чорний, яскравий білий і яскраві кольори, роблячи якість зображення більш захоплюючим і привабливим. Телевізор також підтримує інтелектуальну матричне підсвічування та технологію ультра-мікролінз Mini Lens, яка покращує контрастність і чіткість зображень, що відображаються.
A5D GLED має пікову яскравість 1000 ніт, що значно вище, ніж у більшості інших телевізорів на ринку. Він охоплює 133% кольорової гами sRGB, що означає, що він може відображати ширший діапазон кольорів, ніж більшість інших телевізорів. Крім того, різниця кольорів становить менше 1 (ΔE<1), завдяки чому кольори, що відображаються на телевізорі, виглядають більш природними та реалістичними.
Щоб забезпечити комфорт і безпеку користувача, A5D GLED Treble Picture пройшов сертифікацію захисту очей Rheinland. Це означає, що телевізор безпечний для тривалого перегляду, і користувачі можуть насолоджуватися переглядом своїх улюблених шоу, не турбуючись про напругу очей або пошкодження.
Телевізор оснащений портами HDMI2.1 і USB 3.0, які підтримують повноканальний 4K 120 Гц з високою частотою оновлення, а також MEMC, VRR+ALLM та інші передові технології. Це робить телевізор ідеальним для ігор, оскільки він може відображати сцени, що швидко рухаються, без будь-яких затримок або затримок.
Смарт-телевізор також оснащений чотирма високопотужними кросоверними аудіосистемами потужністю 15 Вт, які підтримують налаштування HARMAN AudioEFx Harman, а також декодування Dolby Atmos і DTS. Телевізор має подвійний голос далекого та ближнього поля за запитом, що полегшує користувачам взаємодію з телевізором за допомогою голосових команд.
Наступного року компанія Intel обіцяє випустити нове покоління відеокарт Arc під назвою Battlemage. Згідно з новими даними, топовий GPU нового покоління отримає вдвічі більше ядер, ніж поточний флагман. Поки що безіменна модель, як очікується, отримає 64 ядра Xe, а мета Intel за частотами ядра лежить вище за відмітку в 3 ГГц.
Адаптер повинен отримати 256-розрядну шину, пам’ять GDDR6X, 48 МБ кеш-пам’яті другого рівня, а GPU буде вироблятися за техпроцесом 4 нм на потужностях TSMC. Графічний процесор за габаритами буде схожий на Nvidia AD103.
Як раніше говорила сама Intel, вона орієнтується на середній сегмент та TDP не вище 225 Вт. Тобто умовна Arc A870 (імовірна назва) буде конкурувати приблизно з RTX 4070.
Поверхнева вода Місяця привернула значну увагу завдяки своєму потенціалу для використання ресурсів на місці для майбутніх місій дослідження Місяця та інших космічних місій. Тепер дослідницька група під керівництвом професора Сен Ху з Інституту геології та геофізики (IGG) Академії наук Китаю (CAS) виявила, що ударні скляні кульки в місячному ґрунті Chang’e-5 (CE5) містять трохи води.
Детальні дослідження показують, що ці скляні кульки, ймовірно, є новим резервуаром води на Місяці, який реєструє динамічний вхід і вихід води, отриманої сонячним вітром, і діє як буфер для циклу води на поверхні Місяця. Ця робота буде опублікована сьогодні (27 березня) в журналі Nature Geoscience.
Схематична діаграма колообігу води на поверхні Місяця, пов’язана зі скляними кульками
Багато місячних місій підтвердили наявність структурної води або водяного льоду на Місяці. Немає сумніву, що більша частина поверхні Місяця містить воду, хоча її кількість набагато менша, ніж на Землі.
Поверхневі води на Місяці демонструють добові цикли та втрату в космос, що вказує на те, що на глибині місячного ґрунту повинен бути гідратований шар або резервуар для підтримки утримання, виділення та поповнення води на поверхні Місяця. Однак попередні дослідження водних запасів дрібних мінеральних зерен у місячних ґрунтах, агглютинатах, що утворилися при ударах, вулканічних породах і пірокластичних скляних кульках, не змогли пояснити утримання, виділення та поповнення води на поверхні Місяця (тобто, колообіг води на поверхні Місяця). Таким чином, у місячному ґрунті має бути ще невідомий резервуар води, який має здатність буферизувати колообіг води на поверхні Місяця.
Докторант Хуйцунь Хе під керівництвом професора Сен Ху припустив, що ударні скляні кульки, повсюдний компонент аморфного ґрунту на Місяці, є потенційним кандидатом для дослідження невідомого гідратного шару або резервуара в місячному ґрунті.
Вона систематично схарактеризувала петрографію, основний елементний склад, велику кількість води та ізотопний склад водню ударних скляних кульок, повернутих місією CE5, з метою ідентифікації та характеристики відсутнього водяного резервуару на поверхні Місяця.
Ударні скляні кульки CE5 мають однорідний хімічний склад і гладку відкриту поверхню. Вони характеризуються вмістом води приблизно до 2000 мкг.г-1, з екстремальним дейтерієм. Негативна кореляція між великою кількістю води та ізотопним складом водню відображає той факт, що вода в ударних скляних кульках CE5 походить від сонячних вітрів.
Дослідники також проаналізували кількість води вздовж шести трансект у п’яти скляних кульках, які показали профілі гідратації води, отриманої сонячним вітром. Деякі скляні кульки були перекриті пізнішою подією дегазації. Ударні скляні кульки діяли як губка для буферизації циклу води на поверхні Місяця. Дослідники підрахували, що кількість води, яку впливають скляні кульки на місячний ґрунт, коливається від 3,0×10 11 кг до 2,7×10 14 кг.
«Ці знахідки вказують на те, що ударні скла на поверхні Місяця та інших безповітряних тіл у Сонячній системі здатні зберігати воду, отриману сонячним вітром, і випускати її в космос», — сказав професор Ху.
Щороку сотні тисяч пар чорних дір зливаються в космічному танці, який випромінює гравітаційні хвилі в усіх напрямках. З 2015 року великі наземні інтерферометри LIGO, Virgo і KAGRA зробили можливим виявлення цих сигналів, хоча спостерігалося лише близько сотні таких подій, тобто нескінченно малу частку від загальної кількості. Більшість хвиль залишаються «нерозрізненими», накладаються та додаються разом, створюючи плоский, розсіяний фоновий сигнал, який вчені називають «стохастичним фоном гравітаційної хвилі» (SGWB).
Нове дослідження SISSA, опубліковане в The Astrophysical Journal, пропонує використовувати групу з трьох або чотирьох космічних інтерферометрів для картографування плоского та майже ідеально однорідного фону в пошуках брижів. Ці невеликі флуктуації, відомі вченим як анізотропії, містять інформацію, необхідну для розуміння розподілу джерел гравітаційних хвиль у найбільшому космологічному масштабі.
Дослідники переконані, що детектори наступного покоління, такі як телескоп Ейнштейна та космічна антена лазерного інтерферометра (LISA), зроблять прямі вимірювання фону гравітаційних хвиль можливими в осяжному майбутньому.
«Виміряти ці фонові флуктуації, відомі точніше як анізотропії, буде, однак, надзвичайно складно, оскільки для їх ідентифікації потрібен дуже високий рівень кутової роздільної здатності, яким не володіють геодезичні інструменти поточного та наступного поколінь», — пояснює Джулія Капуррі, доктор SISSA. Д. студент і перший автор дослідження.
Капуррі, під керівництвом Карло Баччігалупі та Андреа Лапі, припустив, що цю проблему можна подолати за допомогою «сузір’я» з трьох або чотирьох космічних інтерферометрів на сонячній орбіті, що покриває відстань, наближену до відстані між Землею та Сонцем. Зі збільшенням відстані інтерферометри досягають кращої кутової роздільної здатності, покращуючи свою здатність розрізняти джерела гравітаційних хвиль.
«Сузір’я космічних інтерферометрів, що обертаються навколо Сонця, може дозволити нам побачити тонкі флуктуації в сигналі гравітаційного фону, таким чином дозволяючи нам отримати цінну інформацію про розподіл чорних дір, нейтронних зірок і всіх інших джерел гравітаційних хвиль у Всесвіті», каже Капуррі.
Після успішного випробування космічної місії проєкту LISA наразі існує дві пропозиції щодо створення космічних угруповань інтерферометрів: одна європейська — Обсерваторія Великого вибуху (BBO) і одна японська — Обсерваторія гравітаційних хвиль інтерферометра децигерців. (ДЕЦИГО).
«Це одна з найбільш ранніх робіт, яка забезпечує конкретні передбачення розміру стохастичного фону гравітаційних хвиль за допомогою сузір’я інструментів, що обертаються навколо Сонця. Разом із подальшими подібними проєктами, деталі яких будуть опубліковані в належний час, вони матимуть вирішальне значення для розробки оптимального дизайну для майбутніх спостережних інструментів, які, як ми сподіваємося, будуть створені та введені в експлуатацію в найближчі десятиліття», – підсумовує Карло Баччігалупі, професор теоретичної космології в SISSA.
В епоху мультимесенджерної астрономії, яка почалася з наземних інтерферометрів, таких як LIGO і Virgo, фон гравітаційних хвиль міг прокласти шлях до нового розуміння Всесвіту у великих масштабах, як це вже сталося з космічним мікрохвильовим фоном. .
