Представлений новий Jeep Wagoneer S

Представлений новий позашляховик Jeep Wagoneer S, який вже восени з’явиться в США та Канаді, а пізніше почне продаватися в інших країнах світу. Поки що виробник анонсував старшу версію автомобіля, яка пропонуватиметься за ціною 72 000 доларів, але пізніше очікується і доступніша версія.

Автомобіль розроблений на основі нової платформи STLA Large від Stellantis Group та стане першою повністю електричною глобальною моделлю бренду Jeep.

Jeep Wagoneer S отримав фірмові ґрати радіатора із сімома прорізами. Кузов виконаний у двоколірному виконанні, деякі області затемнені. Його довжина, ширина та висота становлять 4886, 1900 та 1645 мм відповідно, а колісна база – 2870 мм.

Автомобіль оснащений чотирма екранами, включаючи сенсорний екран панелі приладів діагоналлю 12,3 дюйма, центральний екран керування діагоналлю 12,3 дюйма, екран пасажира діагоналлю 10,25 дюйма та екран керування функціями під центральною консоллю.

Jeep Wagoneer S отримав 19 вбудованих динаміків, включаючи підсилювач потужністю 1200 Вт, 12-дюймовий сабвуфер, а також функції підігріву та вентиляції передніх сидінь, систему активної допомоги при водінні та кілька режимів руху.

Автомобіль оснащений двомоторною системою повного приводу з максимальною потужністю 447 кВт та часом розгону від 0 до 100 км/год за 3,4 секунди. Автомобіль оснащений акумулятором ємністю 100 кВт•год, запас ходу складе 480 км, а зарядка від 20 до 80% займе 23 хвилини.

Представлений годинник vivo Watch GT з прямокутним екраном

Компанія Vivo представила новий смарт-годинник Watch GT. Це перша модель бренду із прямокутним екраном, за дизайном вона нагадує Apple Watch. Новинка оснащена 1,85-дюймовим AMOLED-екраном з роздільною здатністю 450х350 пікселів і вигнутим склом з усіх чотирьох сторін, а корпус виконаний з алюмінієвого сплаву. Також смарт-годинник підтримує eSIM.

Vivo Watch GT отримали вбудований пульсометр та датчик насичення крові киснем. Місткість акумулятора становить 505 мАг, зарядка тільки провідна. При включеній eSIM час автономної роботи становить 9 днів у режимі енергозбереження та 3 дні при звичайному використанні. Якщо eSIM відключити, годинник протримається без підзарядки до 21 і 10 днів відповідно.

Пристрій працює під керуванням BlueOS з підтримкою функцій штучного інтелекту: наприклад, годинник можна надиктувати замітку, а вони синхронізують її з додатком «Нотатки» у смартфоні. Крім того, годинник може відображати новітні дані про маршрут поїздки або квитки та показувати нагадування. Vivo Watch GT також підтримують платежі за NFC та QR-кодом, налаштувати ці функції можна через програму vivo.

Вага пристрою становить 33 грами (без ремінця), розумний годинник випускається в чорному та білому кольорах і підтримує ремінці шириною 20 мм, гумові або шкіряні. Вартість vivo Watch GT становить 799 юанів ($110) за чорну версію та 899 юанів ($125 доларів) за білу. Продажі на китайському ринку стартують 14 червня.

Вчені розрахували водопостачання для місячної бази на 100 осіб

Навіть без повторного використання води людство може розгорнути досить серйозну базу на південному полюсі Місяця, показало нове дослідження. Щоправда, це рішення матиме досить серйозні наслідки. Понад те, найімовірніший шлях розвитку місячних баз взагалі обов’язково вимагатиме серйозного споживання води на природному супутнику Землі.

Американські дослідники розрахували споживання води для великої місячної бази площею п’ять гектарів та з персоналом у 100 осіб. Причому, попри звичайний підхід до таких питань, вони виключили повторне використання води та вели підрахунки виходячи із припущення про систематичний викид відпрацьованих водних ресурсів. З текстом роботи можна ознайомитись на сервері препринтів Корнеллського університету.

Проекти баз на Місяці опрацьовували ще у 1950-1960-х роках, але вони в нормі були дуже скромними. Наприклад, радянський проект місячної бази «Зірка» із 60-х складався з дев’яти блоків по 73 кубометри кожен (загалом приблизно 660 кубометрів) на 12 осіб екіпажу. Тобто за обсягом база була б дещо меншою за сучасну МКС за більшої кількості людей. Зрозуміло, проект передбачав «кільцеве» використання води: тоді вважалося, що Місяць практично безводний.

У XXI столітті з’явилася спочатку теорія, що передбачає наявність на Місяці великих об’ємів води у вигляді льоду, а потім і конкретні спостереження (наприклад, радарні), що показують, що полюси земного супутника мають водний лід. Стало ясно, що потреби гостро економити воду немає. Більше того, при великому обсязі водного льоду можливе створення на Селені значно більших баз, ніж вважали за можливе півстоліття тому.

Нова робота американських дослідників оцінює водопостачання бази розміром 500 на 100 метрів на 100 осіб. При цьому автори свідомо відмовилися не тільки від обов’язкового повторного використання води, а й взагалі від її економії: вони розраховують споживання на душі на основі земних показників витрати води в середньому американському домогосподарстві (375 літрів на людину на добу). Основна частина води, за розрахунками, все одно буде припадати не на людей, а не сільгосппотреби (теплиці з рослинами), неминучі для колонії, що самопідтримується.

Згідно з новими розрахунками, найпростіше видобувати воду з місячного льоду за допомогою автоматизованих «теплових бурів» потужністю 10 кіловат кожен. Загалом таких бурів потрібно буде близько 6,5 тисяч.

На Місяці немає атмосфери, тому крига під шаром реголіту при нагріванні відразу перетворюється на водяну пару. Дослідники запропонували збирати його спеціальним тентом, натягнутим над місцем роботи теплових бурів, що гріють реголіт. Потім водяна пара трубками відводиться від тенту в цистерну, де пари конденсуються до рідкої води.

Потім вчені проаналізували споживання води базою. Виявляється, навіть якщо отримувати весь кисень для дихання не з теплиць, а за рахунок електролізу місячної води, на це піде лише 0,3% водних потреб усієї бази. Істотно багато води доведеться витратити на теплиці. Площу, необхідну для забезпечення людей там, дослідники визначили 370 квадратних метрів на людину. Це дуже великі показники, взяті із продуктивності сільгосптеплиць на Землі. Розрахунки викликають серйозний сумнів: у 1970-х в СРСР в експерименті БІОС-3 встановили, що на забезпечення однієї людини киснем та їжею достатньо менш ніж 150 квадратних метрів.

Загальні водні потреби бази вчені оцінили у 105 тисяч тонн на рік, що виявилося цілком підйомним для видобутку з місячного льоду – за наявності джерел тепла на 65 мегават (теплових) потужності. Це не дуже велика величина: один російський криголамний реактор має в кілька разів більшу теплову потужність. Водночас у роботі не розглядається саме джерело такого тепла. Більше того, дослідники виходять із варіанта енергопостачання бази за рахунок сонячного випромінювання.

Тому вони вважали за розумне розташувати базу біля хребта Шеклтон-де-Герлах, що знаходиться практично на південному полюсі. Верх гребеня освітлений сонячним світлом майже завжди, а навколо лежать зони вічної тіні, де ґрунт завжди має температуру приблизно мінус 250 градусів. Вчені вважають розумним розташовувати сонячні батареї на височини, а водний лід витоплювати в низині.

Наукова робота має низку неочевидних місць. Наприклад, загальний обсяг бази (включаючи негерметичний) дуже великий – до 300 тисяч кубометрів. Така база надто велика для 100 осіб.

Зрештою, викликає питання сама ідея місячної бази на поверхні. Річ у тому, що сьогодні висадку на Місяці планують лише однією посадковою системою — Starship Ілона Маска. Її герметичний обсяг — близько 900 кубометрів, більший, ніж у МКС чи радянської бази місячного проекту «Зірка». Кожен Starship може розмістити до 40 осіб у довгостроковому польоті. Для розміщення 100 осіб персоналу набагато логічніше висадити біля південного полюса Місяця якусь кількість таких кораблів, благо їхня серійна вартість оцінюється в кілька сотень мільйонів доларів, що не так багато. А не будувати там базу гігантських розмірів із загальними габаритами, що перекривають 300 тисяч кубометрів.

Як уже зазначено вище, за досвідом радянського БІОС-3 для постачання людей по кисню та їжі достатньо 150 кубічних метрів герметичного простору на людину, включаючи житлові та лабораторні приміщення. Таким чином, навіть у разі постійної бази на 100 осіб на Місяць простіше доставити 16 Starship, ніж будувати споруди розміром із чималу висотку.

Тим не менш, та частина роботи, в якій пропонується збирати воду під тентом тепловими бурами, виглядає досить цікаво. Традиційно водну кригу припускали вирубувати з реголіту, а потім транспортувати до пунктів розтоплення. Так воду добувають взимку в деяких районах Якутії (через вічну мерзлоту взимку інші методи утруднені). Однак фізична робота з рубання водного льоду за мінус 250 градусів буде досить складною. Космічні автомати без людського керівництва, як ми неодноразово писали, зі складною роботою на поверхні інших небесних тіл не справляються. А від астронавта вона вимагатиме великих витрат часу та сил. Розтопити лід теплом виглядає більш простим варіантом.

Вакцина от столбняка неожиданно защитила от болезни Паркинсона 

Паркинсонизм — массовое заболевание нашей эпохи, которое затронуло многие миллионы людей. До сих пор ученым и врачам были неясны ее причины. Похоже, теперь ситуация изменилась: новая научная работа израильских исследователей претендует на решение загадки и даже предлагает средство защиты от этого тяжелого недуга.

Болезнь Паркинсона — второе по распространенности нейродегенеративное заболевание после болезни Альцгеймера. В случае паркинсонизма поражаются нейроны, отвечающие за движения. В среднем за восемь лет заболевший оказывается прикованным к постели, а за 10 лет не может обслуживать себя самостоятельно и в принципе жить отдельно.

До сих пор причины заболевания не были известны, отчего лечить или предупреждать его было затруднительно. Существующие средства просто замедляли прогрессирование, но не более того.

Как это часто бывает с непонятными болезнями, причины пытались списать то на генетику, то на возраст, то на загрязнение окружающей среды. Проблема заключалась в том, что в одних популяциях с одними и теми же генами и в одинаковых возрастных группах частота болезни Паркинсона могла сильно различаться, даже если загрязнение среды было сходным. Стало ясно: что-то ускользает от внимания специалистов.

Новая работа израильских исследователей, опубликованная на сайте medRxiv, претендует на решение загадки. Ученые обратились к записям израильской системы здравоохранения в поисках какого-то фактора, при наличии которого люди страдают болезнью Паркинсона реже или чаще. Один такой получилось найти: вакцинированные от столбняка показали вдвое меньшую вероятность развития болезни Паркинсона, чем те, кто не сделал прививку. Полторы тысячи больным из выборки было от 45 до 75 лет, как и 7,5 тысячи участникам контрольной группы. То есть речь не идет о вакцинированных от столбняка детях, которым такие заболевания не свойственны.

Детальное изучение помогло обнаружить еще более важный момент: в первые два года после вакцинации от столбняка люди не получали диагноз «болезнь Паркинсона» вовсе. В последующие годы риск заболевания плавно рос и у вакцинированных, но все равно оставался ниже, чем у тех, кто не прививался от столбняка.

Авторы работы предложили объяснение этой странной закономерности. Столбняк вызывают анаэробные бактерии Clostridium tetani. Они обитают в кишечниках животных и оттуда попадают в почву (особенно унавоженную). В кишечнике эти бактерии относительно безвредны, поскольку их тетанотоксин не всасывается из желудочно-кишечного тракта. Проблемы начинаются тогда, когда человек с ранением контактирует с почвой, где такие бактерии присутствуют очень часто. Попадая в кровь, столбнячная палочка может активно распространяться по организму, а ее токсин — вызывать серьезнейшие мышечные спазмы (вплоть до переломов) и смерть.

Исследователи задались вопросом: а что, если у столбняка есть не только острая фаза, но и способность к длительному негативному воздействию на организм? В таком случае с недостаточно чистыми руками бактерии Clostridium tetani могут попасть в нос, а оттуда, особенно при наличии повреждений слизистой и ослабленного иммунитета, — в головной мозг. Там возбудитель может начать нейродегенеративные процессы, которые мы и называем болезнью Паркинсона. Не исключено, что и какое-то количество тетанотоксина все же может попасть в мозг даже от бактерий в кишечнике (хотя достоверно установить это пока сложно).

Звучит логично, ведь тетанотоксин, вырабатываемый этими бактериями, действительно весьма опасен для нервных клеток (собственно, именно он и вызывает спазмы при обычном течении столбняка).

Верна эта гипотеза или нет — покажут будущие работы. Однако ситуация уже выглядит так, что прививка от столбняка раз в два года — надежная защита от болезни Паркинсона.

Ранее сходное открытие сделали для болезни Альцгеймера (ведет к деменции и смерти) — еще более массового нейродегенеративного заболевания, чем болезнь Паркинсона. Ученые установили, что привитые от гриппа страдают этим недугом значительно реже тех, кто не делает прививку. Тогда же исследователи высказали гипотезу, что вирус гриппа может проникать в мозг и наносить существенные повреждения, со временем ведущие к болезни Альцгеймера.

Представлений iQOO Pad 2 Pro — один із найпотужніших планшетів у світі

Відбулася прем’єра планшетного комп’ютера iQOO Pad 2 Pro. Він побудований на топовій SoC Dimensity 9300 Plus, яка за продуктивністю навіть трохи перевершує Snapdragon 8 Gen 3.

Апарат отримав 13-дюймовий екран IPS з роздільною здатністю 3096×2064 пікселів, кадровою частотою 144 Гц та максимальною яскравістю 900 кд/кв.м. Фронтальна камера — 8-мегапіксельна, основна — 13-мегапіксельна.

Місткість акумулятора склала 11 500 мАг, він підтримує провідну зарядку потужністю 66 Вт. Є адаптери Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4, чіп NFC, порт USB 3.2 Gen 1 Type-C. Працює пристрій під керуванням Android 14 з інтерфейсом OriginOS 4.

Ціни для китайського ринку виглядають так: 8/256 ГБ – 480 доларів, 12/256 ГБ – 520 доларів, 16/512 ГБ – 575 доларів.

Представлений смартфон Realme C63

Realme представила свій новий смартфон C63. Це модель середнього рівня на базі SoC Unisoc T612, вона працює під управлінням ОС Android 14 та оснащена 6 або 8 ГБ оперативною та 128 ГБ флеш-пам’яті.

Екран Realme C63 6,74-дюймовий з роздільною здатністю 1600х720 пікселів та частотою оновлення 90 Гц. Максимальна яскравість екрана становить 560 нит, в нього вбудований подвійний сенсор освітленості, який, за заявою виробника, забезпечує оптимальну яскравість і чіткість зображення в будь-яких умовах завдяки штучному інтелекту.

Смартфон оснащений 50-Мп основною та 8-Мп фронтальною камерами, також передбачені підтримка NFC, сенсор відбитка на бічній грані, слот для карт microSD та акумулятор ємністю 5000 мАч з підтримкою швидкого заряджання потужністю 45 Вт. З інших корисних особливостей пристрою виробник відзначає вологозахист IP54 та підтримку жестового керування без дотику до екрана (Air Gestures).

Realme C63 відрізняється невеликою товщиною – 7,74 мм. Він пропонується у синьому та зеленому кольорах, у синьої версії задня панель виконана зі штучної шкіри. Поки що йдеться про випуск в Індонезії, який заплановано на 5 червня. Вартість версії 6 ГБ + 128 ГБ еквівалентна $125 у місцевій валюті, а моделі 8 ГБ + 128 ГБ – приблизно $140.