Вчені дізналися, як мозок інтерпретує приховані сенси в спілкуванні

Міжнародна команда за участю вчених НДУ ВШЕ вивчила, як мозок розуміє приховані смисли у мові. За допомогою фМРТ дослідники виявили, що, якщо сенс очевидний, активні зони, що відповідають за прийняття рішень, а при складних та двозначних висловлюваннях включаються області, що аналізують контекст та наміри співрозмовника. Чим важче завдання, тим більше взаємодіють ці зони, допомагаючи мозку розібратися.

Дослідження опубліковано в журналі NeuroImage. Кожна людина стикалася з ситуацією, коли слова співрозмовника не збігалися з їхнім справжнім змістом. Ми розуміємо натяки, сарказм і навіть іронію, хоча формально сказані слова можуть говорити про інше. Цей процес у когнітивній науці називається прагматичним мисленням — здатністю отримувати сенс із контексту, навіть якщо він не був явно виражений.

Міжнародна команда вчених спробувала розібратися, як мозок справляється із такими ситуаціями. Учасники дослідження грали в «референціальну гру» — це метод, який дозволяє вивчати, як інтерпретують люди неоднозначні повідомлення. У кожному випробуванні на екрані з’являлися чотири доступні характеристики і три монстри — картопляний, баклажановий або грушевий. На кожному з них був аксесуар: синя кепка, червона кепка чи жовтий шарф.

Говорящий підказував, виділену жовтим прямокутником, наприклад: «червона кепка». Піддослідні повинні були зрозуміти, про який персонаж йдеться, але підказка не завжди була однозначною, і правильна відповідь залежала від контексту. Завдання розділили на три рівні складності: прості, складні та однозначні. Усього було 96 завдань – по 32 для кожного рівня.

Щоб зрозуміти, які області мозку задіяні в інтерпретації, вчені записували активність мозку учасників з допомогою функціональної МРТ (фМРТ). Це метод нейровізуалізації, який дає змогу вивчати активність мозку в реальному часі. Також автори статті розробили шість комп’ютерних моделей, щоб зрозуміти, як люди аналізують інформацію, на яких стратегіях побудовано їхнє розуміння.

Результати показали, що, якщо людина швидко розуміє сенс фрази і впевнена у своїй відповіді, активними є вентромедіальна префронтальна кора (vmPFC), яка допомагає приймати рішення, та вентральне смугасте тіло (VS), пов’язане з відчуттям правильного вибору. Але коли зміст висловлювання неочевидний, мозок перебудовує свою роботу, залучаючи інші області. Дорсомедіальна префронтальна кора (dmPFC) аналізує наміри співрозмовника та допомагає розібратися у складній ситуації. Передня острівцева кора (AI) реагує на невизначеність та напругу, беручи участь у формуванні емоцій. Нижня лобова звивина (IFG) відповідає за обробку мови. Чим складніше завдання, тим активніше ці зони взаємодіють, допомагаючи мозку правильно інтерпретувати зміст.

Дослідники також виявили, що здатність розуміти думки та почуття інших впливає на успішність виконання завдання. У тих, хто справлявся краще, спостерігався активніший зв’язок між префронтальною і передньою острівцевою корою, що говорить про більшу гнучкість їх мислення. Раніше прагматичне мислення вивчали у рамках загальних моделей, що передбачають єдині когнітивні механізми. Однак це дослідження показало, що стратегії інтерпретації у людей різняться.

«Розуміння мови – це не просто питання інтелекту чи пам’яті. Наш мозок використовує складну систему, яка поєднує мову, соціальне мислення та аналіз контексту, — коментує науковий співробітник Міжнародної лабораторії соціальної нейробіології НДУ ВШЕ Маріо Мартінез Саїто. — Отримані результати можуть знайти практичне застосування. Можливо, завдяки таким дослідженням ваш голосовий помічник нарешті зрозуміє різницю між щирою похвалою та сарказмом».