Перший політ палубного дрона-заправника MQ-25A Stingray: нова ера для авіаносної авіації США
25 квітня 2026 року в історії військової авіації США відбулася важлива подія — вперше у повітря піднявся серійний безпілотний палубний літальний апарат Boeing MQ-25A Stingray. Перший випробувальний політ тривав близько двох годин і стартував з аеропорту MidAmerica у місті Маскут, штат Іллінойс.
Цей апарат створений у межах програми ВМС США UCLASS (Unmanned Carrier-Launched Airborne Surveillance and Strike) і має стратегічне завдання — виконувати дозаправку в повітрі для палубної авіації, звільняючи від цієї ролі винищувачі F/A-18E/F Super Hornet.
Раніше функції повітряної дозаправки виконували самі Super Hornet у режимі “buddy-refueling”, а також спеціалізовані літаки KA-6D Intruder і S-3B Viking, які вже зняті з експлуатації. Через це бойові винищувачі змушені витрачати ресурс і час не на виконання ударних завдань, а на підтримку інших літаків у повітрі. MQ-25A покликаний вирішити цю проблему.
Розміри та характеристики
Новий Stingray має габарити, близькі до винищувача F/A-18E/F: довжина становить близько 15 метрів, а розмах крила — приблизно 23 метри. Дрон оснащений одним турбовентиляторним двигуном Rolls-Royce AE 3007N з тягою близько 10 000 фунтів, що забезпечує радіус дії до 926 км (500 морських миль).
Хоча максимальна швидкість офіційно не розкривається, відомо, що апарат здатний літати на високих дозвукових швидкостях, достатніх для супроводу авіаносної авіації.
Від демонстратора до бойової системи
На відміну від попереднього демонстраційного прототипу T1, серійний MQ-25A отримав повноцінну військову конфігурацію. Він обладнаний:
- відсіками для місійного обладнання
- оптико-електронною та інфрачервоною системою спостереження (EO/IR)
- складними крилами для розміщення на авіаносці
- посиленою конструкцією для катапультного старту та посадки на аерофінішер
- системами супутникового зв’язку
- спеціальним програмним забезпеченням для автономного керування
- антикорозійним покриттям для роботи в умовах морської солоної атмосфери
Фактично, це вже не просто експериментальний безпілотник, а повноцінна бойова платформа, адаптована до щоденної служби на авіаносцях.
Хід випробувального польоту
Перший політ проходив під контролем спільної команди інженерів Boeing та операторів ВМС США. У повітрі безпілотник супроводжували навчальний літак TA-4J Skyhawk та транспортний UC-12M Huron, які виконували роль спостерігачів і “літаючих супровідників”.
Під час тесту перевіряли ключові системи: автономний зліт і рух на землі, роботу систем управління польотом, функціонування двигуна Rolls-Royce та взаємодію з командно-контрольними системами.
Значення для флоту США
Представник ВМС США контр-адмірал Тоні Россі назвав цей політ “важливою віхою” у розвитку авіаносної авіації, підкресливши, що MQ-25A суттєво збільшить дальність і бойові можливості палубних сил.
Планується, що флот отримає близько 76 таких апаратів. Вони будуть постійно базуватися на авіаносцях і виконувати головну функцію — дозаправку літаків у повітрі, дозволяючи винищувачам зосередитися на бойових завданнях.
Крок у майбутнє
MQ-25A Stingray фактично відкриває нову сторінку у розвитку морської авіації. Це перший серійний безпілотник, який інтегрується в авіаносні групи як повноцінний учасник операцій. Його поява може стати початком масштабної трансформації — поступового переходу до змішаних авіакрил, де автономні системи виконують допоміжні, але критично важливі функції.
І хоча Stingray ще проходить випробування, вже зараз очевидно: роль безпілотних систем у військово-морській авіації США лише зростатиме. Джерело