Група китайських вчених повідомила про розробку та випробування потужної мікрохвильової зброї для ураження безпілотників, літаків і навіть супутників. Але найдивовижніше, що електрику для нього виробляють чотири встановлені на вантажівку двигуни Стірлінга. Завдяки цьому бойова платформа споживає лише 20 % від потужності, необхідної для живлення альтернативної енергетичної зброї та може безперервно працювати чотири години.
Це перше відкрите оголошення про створення бойового мікрохвильового комплексу на двигунах Стірлінга. У Китаї двигуни Стірлінга розробляються для електричної генерації в умовах космосу та замкнутих просторів, наприклад, для підводних човнів. Ці двигуни працюють із замкнутим об’ємом робочого тіла та здатні використовувати для цього будь-яке зовнішнє тепло.
У разі мікрохвильової гармати або випромінювача встановлені на автомобільну платформу чотири компактні двигуни Стірлінга не тільки виробляють електроенергію, але також працюють як холодильник, відводячи тепло від надпровідної котушки — серця зброї. Котушка генерує електромагнітне поле напруженістю до 4 Тл (тесла). Це в 68 000 разів перевищує напруженість магнітного поля Землі і всього вдвічі слабше, ніж у надрах Великого адронного колайдера. Стабільність та потужність електромагнітного поля, створюваного надпровідною котушкою, це запорука штатної роботи подібного озброєння.
Обмеженням для роботи двигунів Стірлінга була досить висока допустима нижня межа охолодження. Так вони перестають працювати, коли до абсолютного нуля залишається 40–50 °C. Щоб поєднати двигуни з надпровідною магнітною котушкою, довелося підбирати для її обмотки матеріали з високотемпературною надпровідністю. Зокрема, підійшла стрічка з матеріалу ReBCO (рідкоземельний оксид барію-міді).
Нюанс у тому, що Китай купував цю стрічку американського виробництва. У 2018 році уряд США запровадив заборону на постачання цієї продукції до Китаю і тому довелося самостійно створювати виробництво цього матеріалу. У Китаї цим зайнялася компанія Shanghai Superconductor. Менш ніж за два роки тільки вона змогла щорічно виробляти 400 км стрічки, затребуваної цілим спектром завдань від озброєння до реакторів та маглевів. До кінця 2024 року потужність виробництва буде підвищена до 2000 км на рік. Якщо вірити китайським джерелам, американські компанії почали закуповувати цю стрічку у Китаї, відмовившись від постачальників із США та інших країн.
Про своє досягнення у розробці мікрохвильової зброї на двигунах Стірлінга вчені повідомив у статті в журналі High Power Laser and Particle Beams. За розробку відповідав зведений колектив Північно-Західного інституту ядерних технологій у Сіані та Інституту електротехніки Китайської академії наук у Пекіні. Встановлення далека від досконалості, зізнаються розробники. Однак вона працює і може бути покращена.