Самохідна гаубиця Panzerhaubitze PzH 2000 – броньована гусенична бойова машина з переднім розташуванням моторно-трансмісійного відділення. Бойове відділення з вежею, що обертається, займає всю середню і кормову частини машини.
Броня башти забезпечує захист від стрілецької зброї калібром до 14,5 мм, великих уламків артилерійських та мінометних снарядів. Зверху найвідповідальніші місця самохідки прикриті реактивною бронею. Це забезпечує захист від кумулятивних елементів касетних боєприпасів (артилерійських снарядів і авіаційних бомб, а також від боєприпасів з ударним ядром). У лобовій та бортовій проекціях САУ встановлення блоків реактивної броні не передбачено, оскільки PzH 2000 не призначена для дій безпосередньо на полі бою.
PzH 2000 обладнана системами захисту від зброї масового ураження, вентиляцією, а також попередженням про пожежу та системою пожежогасіння. Додатковим заходом захисту екіпажу є міцна перегородка, що відокремлює заряди у задній частині вежі від бойового відділення. У разі детонації зарядів енергія вибуху прямує назад, що суттєво підвищує ймовірність виживання екіпажу у бою.
Основне озброєння PzH 2000 – 155-мм гаубиця з довжиною ствола 52 калібру (трохи більше 8 м), встановлена у вежі кругового обертання. Діапазон кутів вертикального наведення становить від -2,5 до +65 °. Канал ствола хромований, що продовжує термін його експлуатації. Об’єм зарядної камери становить 23 л. Зброя забезпечена щілинним дульним гальмом нового зразка, який зменшує інтенсивність спалаху при залишанні снарядом стовбура зброї та зменшує відкат зброї. Напівавтоматичний клиновий затвор оснащений магазином на 32 стандартних капсулі-детонатора з кільцевим конвеєром.
Додаткове озброєння САУ PzH 2000 складається з 7,62 мм кулемету MG3 і 8 гранатометів, призначених для відстрілу димових гранат (по 4 з кожного борту). Боєкомплект самохідки включає 60 артилерійських снарядів, 48 повних метальних зарядів, а також 2000 набоїв до кулемету та 8 гранат для гранатометів.
Новаторською особливістю PzH 2000 стало застосування системи модульних метальних зарядів MTLS, розроблених фірмою «Рейнметал». Повний заряд у цій системі складається із 6 модулів. Застосування MTLS дозволяє збільшити скорострільність, перешкоджає утворенню нагару в каналі ствола та його швидкому зносу, збільшує стрільбу і ліквідує небезпеку займання.
Максимальна дальність ведення вогню стандартним снарядом L15A2 становить 30 км, снарядом із донною насадкою «Бейз Блід» – близько 35 км, активно-реактивними боєприпасами – 40 км. Водночас гаубиця може вести вогонь і із застосуванням традиційних зарядів «натовського» стандарту.
Основний тип снаряда PzH 2000 – осколково-фугасний L15 британської розробки. Маса снарядів цього сімейства в залежності від модифікації складає 41,75–43,55 кг, маса вибухової речовини – 11,3 кг. Варіант L15A1 забезпечений провідним пояском, а L15A2 — ще й обтюрующим, що знижує знос стовбура.
PzH 2000 може вести вогонь й іншими типами снарядів – наприклад, касетними DM642, начиненими 63 осколковими бойовими елементами (дальність стрільби – 27,1 км). У боєкомплект САУ входить і снаряд SMArt 155 (DM702A1), що містить два самонавідні суббоєприпаси (система наведення останніх включає інфрачервоні датчики і мікрохвильовий радар). Важить такий снаряд 47 кг, дальність стрільби їм сягає 27,5 км.
У 2006 році PzH 2000 провела випробувальні стрільби активно-реактивним снарядом V-LAP, розробленим південноафриканською фірмою «Денел», на дальність 56 км. Цей показник не граничний – він був обмежений розмірами полігону. Наприкінці 2013 року відбулися випробувальні стрільби американським керованим снарядом М982 «Екскалібур». Мінімальна дальність стрільби цим боєприпасом становить 9 км, максимальна – 48 км.
САУ обладнана двома прицілами – панорамним PERI R19 та TN80 (8-кратного збільшення), що служить для ведення вогню прямим наведенням. Є і лазерний далекомір з діапазоном вимірювання дальності до 2800 м. Командир самохідки має у своєму розпорядженні перископічний прилад спостереження PERI-RTNL80 зі змінним збільшенням (2- і 8-кратним). Крім того, PzH 2000 обладнана радаром, що вимірює початкову швидкість кожного випущеного снаряда. Його фазована антенна решітка встановлена на передній стінці вежі.
На люльці зброї встановлено датчики системи орієнтації та наведення, що автоматично визначає просторове положення ствола зброї та встановлює точку початку координат, необхідну для напівавтоматичного та автоматичного наведення на ціль. PzH 2000 також обладнана бортовою системою навігації та приймачем GPS AN/PSN-11. Система керування вогнем дозволяє реалізувати режим ураження однієї цілі одночасно 3-5 снарядами завдяки внесенню поправок при кожному пострілі.
Працюючи САУ в автоматичному режимі для її обслуговування досить двох членів екіпажу, хоча її штатний екіпаж складається з п’яти человек. Крім командира, навідника і механіка-водія, він включає двох заряджаючих, що вступають у справу при поповненні боєкомплекту або виході з автомата заряджання.
PzH 2000 без перебільшення задала новий стандарт розробки САУ в інших країнах світу. Ця машина має вогневу міць, порівнянну з трьома самохідками М109 останніх модифікацій. До того ж, німецька артсистема має набагато більше шансів уціліти на полі бою завдяки високій рухливості, кращому бронюванню, можливості діяти як у ролі стаціонарної вогневої точки, так і як мобільна система озброєння. Бортова система самохідки дозволяє їй діяти незалежно від зовнішніх корегувальників та артилерійських спостерігачів.
