Голографічні сховища даних можуть стати майбутнім хмарних технологій

Ні для кого не є секретом, що все, пов’язане з інформацією в наш цифровий вік, починає плавно зміщуватися в бік так званих хмарних технологій. Для більшості людей хмарні технології, є ефемерним поняттям, яке межує з науковою фантастикою. Люди ж більш посвячені знають, що всі ці технології засновані на самих звичайних комп’ютерах, що підкоряються звичайним законам фізики. Іншими словами, поки для зберігання ваших фотографій і файлів в хмарному сховищі використовується стара, але перевірена часом технологія жорстких дисків. Ця технологія в нинішніх реаліях уже дуже далека від ідеалу і дослідники з Microsoft Research працюють над технологією, в основі якої лежить далеко не нова ідея використання голограм для зберігання великих обсягів інформації у відносно малому просторі фізичного носія.

Широке поширення хмарних сховищ інформації та інших сервісів створило область дефіциту в так званому «гарячому зберіганні даних», в сховищах, здатних дуже швидко надати довільний доступ до будь-яких даних, сумарний обсяг яких настільки великий, що про використання флеш-пам’яті, наприклад, і мови йти не може через дорожнечу таких рішень. Саме тому жорсткі диски з їх механічними деталями, магнітними дисками, які відомі своєю повільністю і малою надійністю, поки залишаються єдиним прийнятним варіантом.

Голографічні технології зберігання інформації можуть стати вирішенням даної проблеми. Ці технології дозволяють отримувати довільний доступ до даних, записаних в невеликому обсязі голографічного кристала простою зміною кута лазерного світла, за допомогою якого проводиться запис і зчитування інформації. Свого часу фахівці Microsoft Research займалися реалізацією проекту під назвою Project Silica, в якому в якості голографічного носія використовувалося спеціальне скло і світло видимого діапазону. У нинішньому ж проекті, Holographic Storage Data (HSD) запис і зчитування інформації здійснюється за допомогою більш короткохвильового ультрафіолетового світла, що дозволяє більш щільну упаковку даних і кількість циклів перезапису, порівняно з аналогічним показником звичайних жорстких або SSD-дисків.

У той час, як сам кристал, який є носієм голографічного інформації, може бути досить маленьким, оптична система, яка використовується для запису і читання даних, точно не може похвалитися компактними розмірами. Це робить таку технологію неприйнятною для пристроїв споживчого класу, але для хмарних сховищ, де використовуються комп’ютерні стійки, буквально набиті жорсткими дисками, це не має значення. Більш того, HSD технологія може виявитися більш вигідною з точки зору обсягу інформації, що зберігається до обсягу займаного нею простору.

Відзначимо, що дослідження, проведені Microsoft Research в напрямку створення HSD-технологій, знаходяться ще на досить ранній стадії, тому в даній статті ще немає ніяких, навіть орієнтовних цифр, що стосуються обсягів інформації, що зберігається, швидкості доступу і т.п. Виходячи з цього, в самому найближчому часі не варто очікувати якихось революцій в хмарних технологіях, пов’язаних з впровадженням голографічних сховищ даних. Але фахівці Microsoft Research продовжать роботу в даному напрямку, що дає нам впевненість в тому, що коли-небудь ці технології стануть реальністю. Джерело