Нестабільна область на поверхні Сонця, яка повернулася у напрямку Землі на початку лютого 2026 року, спричинила численні сонячні спалахи високої інтенсивності. Центр прогнозування космічної погоди NOAA фіксують підвищену активність цього регіону.
Сонячна пляма характеризується складною магнітною структурою зі щільно скрученими силовими лініями. Така конфігурація створює умови для швидкого вивільнення накопиченої магнітної енергії. Зареєстровані спалахи супроводжуються інтенсивним рентгенівським та екстремальним ультрафіолетовим випромінюванням.
Один зі спалахів досяг класу X8.3 і спровокував радіоперешкоди на території східної Австралії та Нової Зеландії. Високочастотний зв’язок на освітленій Сонцем стороні планети зазнавав короткочасних збоїв.
Фахівці NOAA аналізують можливість викидів корональної маси у бік Землі. Наразі зафіксовані спалахи не супроводжувалися хмарами плазми, чітко спрямованими до планети. У разі потрапляння такого матеріалу в магнітосферу Землі можливі геомагнітні бурі, здатні впливати на роботу електромереж і супутникових систем.
Активність сонячної плями відбувається в період наближення Сонця до піку 25-го сонячного циклу. Авіаційні маршрути над полярними регіонами перебувають під посиленим контролем через підвищений радіаційний фон. Спостереження продовжуються за допомогою наземних і космічних обсерваторій, зокрема Обсерваторії сонячної динаміки NASA.
Якщо потрібно — можу спростити текст для мас-медіа, посилити науковий стиль або адаптувати під термінове новинне повідомлення.
