Запуск «штучного Сонця» офіційно відкладено

Вчора був останній день засідання Ради ІТЕР, під час якого було визначено нові часові рамки ключових етапів реалізації проекту будівництва масштабного термоядерного реактора. Затримки можуть становити до 10 років. Це зробить проект дорожчим, але загалом не вплине на досягнення поставлених десять років тому завдань — запалити на Землі «штучне Сонце» та отримати майже нескінченне джерело чистої енергії.

Згідно з початковим планом, першу плазму на реакторі ІТЕР (ITER), який будується у Франції за участю 33 країн мали отримати у 2025 році. Наразі це офіційно визнано неможливим. Сектори вакуумної камери, де повинна циркулювати плазма, виявилися виготовленими з недотриманням розмірів, що тепер доводиться виправляти, а також виявлено дефекти зварювання в трубах охолоджувальних кожуха вакуумної камери, що змусило змінювати десятки кілометрів труб.

Новий глава ІТЕР — П’єтро Барабаскі (Pietro Barabaschi) — підкреслив, що навіть без виявлення шлюбу колишні терміни витримати було не можна, настільки затяглося будівництво. Докладніший звіт і нові дати етапів введення реактора в дію гендиректор проекту озвучить у липні на брифінгу. Поки що він заявляє, що початкова фаза операцій, яка полягає у запуску дейтерій-дейтерієвих реакцій для синтезу тритію, перенесена на 2035 рік. Раніше на цей рік було заплановано перші повноцінні термоядерні реакції на встановлення на дейтерій-тритієвому паливі.

Нові терміни не означають, що всі наукові операції на проекті зрушені на десять років. Експерименти з малими струмами плазми розпочнуться раніше у міру збирання реактора. Ймовірно, що перша плазма почне генеруватися раніше 2035 року. Зрештою, завдання ІТЕР — набити якомога більше шишок, щоб на його прикладі спорудження всіх наступних комерційних реакторів йшло якомога прасніше. Усі країни-учасниці проекту, представлені на Раді ІТЕР, із цим беззастережно погодилися.

Реактор ІТЕР не призначений для створення електричного струму. Це завдання буде покладено на інший міжнародний проект — DEMO, який передбачає будівництво вже електростанції на термоядерному реакторі типу токамак. До завдань ІТЕР входить доказ концепції — роботи масштабного термоядерного реактора за схемою токамака. В ідеалі реактор повинен видавати потужність 500 МВт не менше ніж 400 с без перерви при споживанні 50 МВт безпосередньо на нагрівання плазми. Допоміжні структури реактора можуть додатково споживати 300 МВт, але для дослідної установки це дрібниці. Вихід енергії все одно буде позитивним. Жаль тільки, що він знову відкладається.