У 2021 році Офіс директора національної розвідки США (ODNI) оприлюднив звіт, що містив нещодавно розсекречену інформацію про невстановлені повітряні явища (UAP). Відтоді Міністерство оборони щороку публікує звіти про UAP через Офіс з вирішення аномалій у всіх доменах (AARO). Попри це, наукові дані, доступні для широкого загалу, залишаються вкрай обмеженими.

Щоб заповнити цю прогалину, нове дослідження, очолюване Гарвард-Смітсонівським астрофізичним центром (CfA) та Проєктом Галілео, пропонує створити всенебесну інфрачервону камеру (Dalek) для пошуку можливих ознак космічних апаратів іншопланетного походження. Дослідження очолила Лора Домін, стипендіатка постдокторської програми Keto-Galileo при Гарвардському університеті та дослідниця Проєкту Галілео.

Її співдослідниками стали науковці з CfA, Проєкту Галілео, обсерваторії Вітін, Наукової коаліції з досліджень UAP та компанії Atlas Lens Co. Їхня доповідь була представлена на Конференції з місячної та планетарної науки 2025 року (LPSC 2025), що проходила з 10 по 14 березня в Вудлендсі, Техас. Інструмент, який вони описують у своїй роботі, отримав прізвисько Dalek — через схожість із механічними антагоністами з франшизи «Доктор Хто». Цей пристрій спирається на рекомендації NASA, викладені в незалежному дослідженні 2023 року, де було зазначено:

«Спеціалізовані сенсори для виявлення UAP мають бути здатними реагувати на мілісекундні зміни для кращого виявлення. Системи оповіщення мають швидко й узгоджено передавати інформацію про транзієнтні явища… Платформи з декількома сенсорами важливі для отримання повної картини події з UAP. Слід фіксувати рух об’єкта, його форму (зображення), колір (мульти- чи гіперспектральні дані), звуки та інші характеристики».

Зліва: механічний кресленик масиву інфрачервоних камер Dalek. Справа: фотографія реального масиву Dalek на обсерваторії.

У своїй роботі дослідники описують багатофункціональну, багатоспектральну наземну обсерваторію — перший інструмент, запущений на випробування в науково-дослідному центрі Інституту Галілео, а також процес калібрування. Професор Аві Леб, професор Гарвардського університету та директор Інституту теорії та обчислень (з 2007 року), а також керівник Проєкту Галілео (з 2021 року), сказав в інтерв’ю Universe Today:

«Часто урядові дані США залишаються засекреченими — або через те, що були зібрані засекреченими сенсорами, або через те, що не до кінця зрозумілі й можуть мати значення для нацбезпеки. У разі сумнівів, такі дані не публікують. Але небо — не засекречене. Саме тому Проєкт Галілео керує всенебесною обсерваторією в Гарварді й будує ще дві в Пенсильванії та Неваді для пошуку аномальних об’єктів у діапазонах ІЧ, оптичного, радіо та звукового випромінення».

Як пояснює Леб, кожна з трьох обсерваторій фіксує приблизно 100 000 об’єктів на місяць, і загалом уже зібрано дані приблизно про мільйон об’єктів. Це найбільша систематизована база даних щодо навколоземних об’єктів (NEO), яку аналізує штучний інтелект.

Читайте також -  У найменш дослідженій зоні Землі виявлено невідомі форми життя

До складу ПЗ входять:

  • YOLO (You Only Look Once) — модель виявлення об’єктів,
  • SORT (Simple Online and Realtime Tracking) — алгоритм відстеження траєкторій.

Ці алгоритми навчені розпізнавати знайомі об’єкти (літаки, дрони, повітряні кулі, птахів, супутники тощо) й допомагають виокремлювати потенційно незвичні.

За перші п’ять місяців роботи обсерваторії було зафіксовано близько 500 000 об’єктів. Приблизно 16% траєкторій (~80 000) були визначені як аномальні з рівнем довіри 95% і додатково вивчені в інфрачервоному діапазоні. З них 144 траєкторії залишилися неоднозначними — ймовірно, це звичайні об’єкти, які неможливо класифікувати без додаткових даних (відстань, швидкість, інші сенсори).

Леб додав:

«У перші п’ять місяців ми вивчили пів мільйона об’єктів і оцінили нашу здатність класифікувати їх без відстаневих даних. У майбутньому ми сподіваємось вимірювати відстані за допомогою триангуляції між кількома сенсорами в кожній обсерваторії. Це дозволить визначати швидкість, прискорення й точніше ідентифікувати аномалії.»

Для порівняння, засекречені урядові дослідження AARO, які мають доступ до радарних та мультисенсорних даних, вказують, що лише близько 3% випадків залишаються незрозумілими.

Головна мета, за словами Леба — виявити одиничні об’єкти, які можуть бути техносигнатурами, тобто слідами існування технологічно розвинених цивілізацій:

«Наша мета — перевірити, чи є об’єкти з аномальними характеристиками польоту чи формами. Навіть якщо лише один на мільйон виявиться таким, що перевищує людські технології — це буде найвидатніше наукове відкриття в історії. Такий об’єкт може свідчити про існування позаземної технологічної цивілізації, від якої ми зможемо дізнатись про науку й технології, які нам ще навіть не снилися.»

Повна версія їхньої наукової статті була опублікована в журналі journal Sensors.

Comments

Comments are closed.