Вчені з Великобританії дійшли висновку, що коралові рифи поблизу колоній морських птахів можуть відновлюватися набагато швидше, ніж такі ж рифи, поряд з якими не гніздяться пернаті. Знебарвлення коралових рифів – це процес, при якому корали стають білими через різні стресові фактори. Насамперед це пов’язують зі зміною температури океану (внаслідок глобального потепління), освітлення та надходження у воду поживних речовин.
Вчені з університетів Ланкастерського та Саутгемптона (Великобританія) провели дослідження коралів роду Acropora – важливого для екосистеми типу коралів, завдяки якому зберігаються популяції багатьох риб. Такі корали відіграють велику роль у захисті прибережних територій від хвиль та штормів.
Ділянка коралових рифів, яку вивчали вчені, розташована на віддаленому архіпелазі в Індійському океані. Дослідники порівняли тривалість процесів відновлення рифів, що знаходяться поряд з островами, де живуть великі колонії морських птахів (червоногих олушів, крачок та інших), з рифами біля берегів з незначною кількістю тих самих пернатих. Останній факт пов’язаний з тим, що на таких островах мешкають великі популяції щурів, що поїдають яйця птахів та їх пташенят.
І та, і інша ділянка рифів зазнала великого процесу знебарвлення після спекотних періодів 2015-2016 років. Дослідники вивчили корали за рік до знебарвлення та через шість років після, вимірюючи їх темпи зростання. А ще вчені взяли проби стабільних ізотопів азоту – надійного індикатора поживних речовин, що надходять із гуано морських птахів.
Аналіз показав, що ці речовини, що поглинаються коралами, прискорюють їх темпи зростання, причому швидкість подвоюється на кожну одиницю збільшення поживних інгредієнтів. А ось коралам, що зростають поряд з островами, де живуть щури, пощастило менше. Поживних речовин із гуано птахів вони отримували мало — приблизно стільки ж, скільки рифи, розташовані далеко від берегів. І такі корали росли повільніше.
Щоб виключити різницю в генетичних факторах, вчені пересадили кілька коралів, що ростуть поряд з островами щурів, до їхніх побратимів поблизу берегів із птахами (і навпаки). Результати експерименту підтвердили висновки вчених: саме присутність пернатих спричинила збагачення води поживними речовинами, які допомогли коралам відновитися. Поряд із «пташиними» островами корали зростали у 2,4 раза швидше, ніж колонії біля островів із гризунами.
«Наші результати показують, що знищення щурів та відновлення популяцій морських птахів можуть відіграти важливу роль у відновленні природних потоків поживних речовин у прибережне морське середовище, сприяючи швидкому відновленню коралових рифів. Це особливо важливо за умов потепління клімату», — поділився думкою один з авторів роботи професор Нік Грем з Університету Ланкастера. Дослідження опубліковано у журналі Science Advances.