Підводне виверження вулкана Hunga Tonga–Hunga Ha’apai, яке сталося 15 січня 2022 року, вже давно називають одним із найпотужніших у сучасній історії. Воно буквально “струснуло” атмосферу Землі: у небо піднялися гігантські об’єми попелу, пари та газів, а ударна хвиля обійшла планету. Але вчені згодом виявили щось зовсім несподіване — цей вулкан не лише забруднював атмосферу, а й частково очищав її.
Йдеться про метан — один із найнебезпечніших парникових газів. Хоча про нього говорять менше, ніж про CO₂, його вплив на клімат набагато сильніший у короткій перспективі. За оцінками, метан відповідає приблизно за третину сучасного глобального потепління, а протягом 20 років він у понад 80 разів ефективніший у нагріванні планети, ніж вуглекислий газ.
Добра новина полягає в тому, що метан живе в атмосфері відносно недовго — близько десяти років. Це означає, що скорочення його викидів може дати швидкий ефект у боротьбі зі зміною клімату. Саме тому вчені часто називають його “аварійним гальмом” глобального потепління.
Після виверження Tonga дослідники помітили дивний сигнал у супутникових даних. У хмарі, що утворилася після вибуху, зафіксували аномально високу концентрацію формальдегіду. Це зацікавило науковців, адже така речовина існує в атмосфері лише кілька годин. Але хмара рухалася над Тихим океаном і залишалася “активною” понад 10 днів.
Це означало лише одне: у ній безперервно руйнувався метан.
Супутник Європейського космічного агентства Sentinel-5P дозволив простежити цю гігантську хмару на тисячі кілометрів. Усередині неї відбувалися хімічні реакції, які раніше майже не спостерігалися в таких умовах.
Науковці припускають, що ключову роль зіграла суміш вулканічного попелу, морської солі та сонячного світла. У подібних умовах можуть утворюватися надзвичайно реактивні частинки хлору, які активно руйнують молекули метану.
Фактично, вулкан створив умови для природного “очищення” атмосфери — щось на кшталт хімічного реактора у стратосфері.
“Ми були здивовані, побачивши хмару з рекордною концентрацією формальдегіду. Її можна було відстежувати понад тиждень, аж до Південної Америки”, — зазначив один із дослідників. Це стало ключовим доказом того, що метан у хмарі активно руйнувався.
Подібні реакції раніше вже спостерігали в інших умовах — наприклад, коли пил із Сахари взаємодіє з морською сіллю над океаном. Але те, що відбувається у вулканічному шлейфі на великій висоті, стало для науки новим відкриттям.
Вчені підкреслюють: хоча виверження і викидає парникові гази, у певних умовах воно може також сприяти їхньому частковому руйнуванню. І це відкриває нові ідеї для кліматичних технологій.
Метан залишається важливою мішенню в боротьбі зі зміною клімату — адже його зниження може швидко вплинути на темпи глобального потепління. Але це не замінює необхідності скорочення викидів CO₂, який залишається головним довгостроковим фактором.
Одним із ключових проривів цього дослідження стала сама можливість “побачити”, як метан зникає з атмосфери за допомогою супутників. Це відкриває нові перспективи для моніторингу клімату в реальному часі.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications.
