Два мільйони років тому на території сучасної Південної Африки жили одразу два дуже різні родичі людини. І хоча Homo erectus мав більший мозок і риси, які згодом стали характерними для нашого роду, у печері Дрімолен їхній суперник Paranthropus robustus чисельно переважав приблизно у десять разів.
Нове дослідження допомогло краще зрозуміти, як виглядали ці давні люди. Учені описали 18 нових викопних решток із кар’єру Дрімолен у Південній Африці, серед яких знайшли фрагмент черепа дорослого Homo erectus віком близько 2 мільйонів років.
Це важлива знахідка, адже найдавніший Homo erectus, якого раніше знаходили в Дрімолен, був дитиною віком приблизно від двох до чотирьох років. Через це дослідники не могли точно сказати, як виглядали дорослі представники цієї ранньої популяції. Новий фрагмент черепа DNH 127 став додатковим доказом того, що Homo erectus уже жив у південній Африці близько 2 мільйонів років тому.
Два види — два абсолютно різні шляхи
Homo erectus і Paranthropus robustus мешкали в одному ландшафті, але еволюціонували дуже по-різному. Homo erectus мав більший мозок і відносно менші корінні зуби. Дослідники припускають, що зміни могли бути пов’язані, зокрема, з переходом до більшої ролі м’якої або тваринної їжі.
Paranthropus robustus пішов іншим шляхом. Його мозок був лише трохи більшим за мозок шимпанзе, зате щелепи та зуби були надзвичайно потужними. Великі корінні зуби й сильні жувальні м’язи дозволяли ефективніше переробляти тверду та жорстку їжу. І саме цей вид на той момент був значно численнішим.
У Дрімолен решток Paranthropus robustus виявилося більш ніж у 10 разів більше, ніж Homo erectus.
Це особливо цікаво з огляду на подальшу історію еволюції. Homo erectus належить до роду Homo, до якого належимо й ми, а Paranthropus robustus зрештою не залишив прямої лінії сучасних людей. Але два мільйони років тому майбутнє могло виглядати зовсім інакше.
Зуби Paranthropus ставали ще більшими
Викопні рештки з Дрімолен також дозволили простежити зміни Paranthropus robustus приблизно за 200 тисяч років. Дослідники порівняли зразки віком близько 2 мільйонів років із пізнішими рештками з печери Сварткранс, яким приблизно 1,8 мільйона років.
Виявилося, що за цей час зуби Paranthropus robustus стали ще більшими, а разом із ними посилилися й структури, пов’язані з жуванням. На думку дослідників, це може свідчити про мікроеволюційні зміни, пов’язані з умовами навколишнього середовища та доступною їжею.
Велика кількість викопних решток із Дрімолен дає рідкісну можливість побачити такі поступові зміни. Зазвичай викопний матеріал настільки фрагментарний, що вченим доводиться робити припущення про те, як змінювалися давні популяції. Тепер же дослідники отримали значно більше фрагментів цієї давньої історії.
Знахідки з Дрімолен опубліковані в журналі Annals of Human Biology. Вони показують, що два мільйони років тому еволюція людини була набагато складнішою, ніж проста лінія від давніх предків до сучасних людей: різні види одночасно жили поруч, конкурували за ресурси й розвивалися абсолютно різними шляхами.
