Дослідники знайшли у вірусі фрагменти ДНК, що походять від людського гена, особливо активного в клітинах мозку. Звучить як фантастика, але пояснення виявилося ще цікавішим.
Йдеться про вірус контагіозного молюска — збудник шкірної інфекції, який викликає характерні невеликі пухирці та вузлики. У його геномі вчені виявили дві послідовності, пов’язані з людським геном BC200.
Як ДНК мозку потрапила у вірус?
Насправді BC200 — не зовсім звичайний ген. Він не створює білок, а виробляє коротку молекулу РНК, особливо активну в нейронах. Вона, ймовірно, бере участь у регуляції виробництва білків, хоча її точна функція досі залишається не до кінця зрозумілою.
А походить BC200 від так званого «стрибучого гена» — мобільної ділянки ДНК, здатної копіювати себе та вставляти копії в інші місця геному.
Схоже, мільйони років тому один із таких мобільних елементів отримав нову функцію в клітинах приматів. Але при цьому не втратив здатності переміщувати свої копії. І, як показує нове дослідження, цей процес міг одного разу вийти далеко за межі людського геному.
Вірус не «отримав мозок»
Тут важливо не перебільшувати відкриття. Вчені не знайшли у вірусі повноцінний людський ген, який дозволив би йому виконувати функції мозкових клітин. Йдеться про окремі ДНК-послідовності, похідні від BC200.
Що саме вони роблять у вірусі — поки невідомо. Дослідники припускають, що подібні переміщення генетичного матеріалу могли відбуватися протягом еволюції приматів і навіть впливати на відмінності між геномами різних видів.
А тепер з’явився ще дивніший факт: сліди цієї давньої генетичної історії виявилися у вірусі, який живе поруч із нами.
Науковці вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти, наскільки «рухомим» насправді може бути геном і як генетичний матеріал подорожує між різними біологічними системами.
