By 
Раніше вважалося, що давній Нарбо-Марціус був відкритим містом та великим центром торгівлі. Тепер зрозуміли, що, швидше за все, його будували як серйозну фортецю. Дослідники із французького Національного інституту охоронних археологічних досліджень (Inrap) проводили розкопки на ділянці під забудову в історичному центрі Нарбонни на півдні Франції. Цей район належить до римського періоду: у II столітті до нашої ери там заснували Нарбо-Марціус, першу римську колонію поза Апеннінського півострова.
Наприкінці II століття до нашої ери римський воєначальник Гней Доміцій Агенобарб разом із Квінтом Фабієм Максимом Аллоброгіком розбив племена арвернів та аллоброгів і завоював всю Південну Галію, а в 118 році до нашої ери заснував колонію Нарбо-Марціус. Гней Доміцій, як проконсул Галлії, вирішив облаштувати свою провінцію, що отримала назву Нарбонська Галія (Gallia Narbonensis), за римським зразком. Згодом це стане нормою для завойованих земель.
Він побудував першу римську дорогу в Галлії — Доміцієву (Via Domitia), яка йшла з Іспанії до Італії. Другою дорогою стала Аквітанская (Via Aquitania), вона проходила від Нарбо-Марціуса через провінцію Аквітанія до Атлантичного океану. На той час місто знаходилося в гирлі річки Од, що робило його стратегічно важливим перехрестям для торгівлі, сільського господарства, подорожей та римської військової експансії.
Про значення Нарбо-Марціуса можна судити з промови Марка Тулія Ціцерона. У 69 році до нашої ери галльські племена звинуватили правителя Нарбонської Галлії в утисках. Цицерон захищав колишнього претора і у своїй промові описував Нарбо-Марціус як «колонію громадян, яка стоїть як сторожова вежа та оплот римського народу, а також як бар’єр оборони проти цих племен».
Після таких слів очікується, що місто було великою фортецею, але досі жодних слідів римських оборонних споруд у районі Нарбонни не знаходили. Вчені пропонували кілька пояснень того, чому стародавнє римське місто не мало стін.
Згідно з однією з гіпотез, у Нарбо-Марціусі завжди знаходилася велика кількість воїнів, здатних придушити бунт галльських племен. Наприклад, у 46-45 роках до нашої ери за наказом Юлія Цезаря там розквартували X легіон (Legio X Equestris). В історичній літературі Нарбо-Марціус зазвичай називають відкритим торговим містом.
Район Нарбонни, де зараз точаться розкопки, знаходився на околиці стародавнього міста. Його побудували приблизно в 50 році нашої ери для зберігання товарів і потім кілька разів перебудовували (з середини I століття до III століття, потім після періоду запустіння — в IV і V століттях). Археологи виявили там кілька складських приміщень, три вулиці, провулок і систему каналів, що перетинаються, по яких відводилися дощові та стічні води.
Один зі складів мав незвичайний пристрій: перший поверх, що використовується для зберігання, був оснащений технічною підлогою з функцією дренажу, причому зробленої з амфор. Верхній поверх служив або будинком, або офісом — досить гарною, з бетонною підлогою, прикрашеною мозаїкою, та стінами з глинобитної цегли. Цей склад дуже постраждав під час пожежі.
Трохи далі знаходиться другий склад, який, зважаючи на все, був зруйнований в результаті тієї ж події, але, як і перший, потім відновлений. Одна з кімнат будівлі з стінами, що добре збереглися, прикрашена розписною штукатуркою. Візерунок імітує мармурові плити, а стеля прикрашена рослинними мотивами, що переплітаються, на білому тлі.
Але найцікавішою знахідкою стала ділянка фортечної стіни завдовжки трохи більше ніж 30 метрів. З одного боку, секція стіни з’єднувалася з круглою кам’яною вежею. Вежу збудували не зовсім звичайним чином: основу круглої частини будівлі вмонтовано у квадратний фундамент. Ймовірно, це було зроблено для надання масивним стінам додаткової стійкості.
Товщина стіни та манера будівництва такі ж, як у римських фортець у Ліоні та Отені. Остаточної датування поки що немає, але французькі археологи вважають, що фортецю звели вже у I столітті нашої ери, за часів найвищого розквіту імперії.
Comments