Вчені зробили тривожний висновок: якщо глобальна температура тимчасово перевищить певну кліматичну межу, повернення назад не обов’язково означатиме відновлення планети.
Дослідники з Університету Конкордія та Університету Саймона Фрейзера змоделювали 42 пари можливих сценаріїв. В одному випадку температура спочатку перевищувала встановлений поріг, а потім знижувалася. В іншому — планета весь час залишалася нижче цієї межі.
Результат виявився несподіваним. Вічна мерзлота та океани можуть зберігати наслідки потепління навіть після того, як температура повернеться до попереднього рівня. Дослідження опубліковане в журналі Communications Earth & Environment.
Особливо вразливою виявилася мерзлота. Після її відтавання частина вуглецю вивільняється, а відновлення запасів вуглецю в ґрунті може зайняти тисячі років.
Океани теж не забувають короткочасне потепління. Додаткове тепло проникає у глибокі шари води, приблизно на 200–1000 метрів, де воно дуже повільно обмінюється з атмосферою. Через це нагрівання, підвищення рівня моря та зміни концентрації кисню можуть зберігатися ще довго після завершення температурного «перевищення».
Щоб оцінити цей ефект, вчені запропонували показник «градус-роки» — він враховує одночасно, наскільки сильно і як довго температура залишалася вище цільового рівня. За словами дослідників, саме цей показник добре пояснював масштаби довготривалих змін у деяких компонентах кліматичної системи.
При цьому не всі наслідки виявилися незворотними. Деякі показники атмосфери та поверхневого океану могли відновлюватися значно швидше.
Головний висновок дослідження простий: у кліматі важлива не лише кінцева температура, а й шлях до неї. Якщо планета спочатку перегріється, а потім охолоне, це не гарантує, що океани, мерзлота та інші системи повернуться у попередній стан.
