Більшість людей вважає, що головне для здоров’я — спати достатньо годин. Однак нові наукові дані показують: не менш важливо прокидатися приблизно в один і той самий час щодня. Навіть якщо людина регулярно спить по 7–9 годин, постійні зміни часу підйому можуть негативно впливати на організм.
Огляд досліджень, проведений вченими з бельгійського міста Левен, показав чіткий зв’язок між нерегулярним режимом сну та підвищеним ризиком депресії, тривожності, зайвої ваги, проблем із контролем рівня цукру в крові, високого артеріального тиску та серцево-судинних захворювань.
Особливо важливо те, що цей зв’язок зберігався навіть тоді, коли загальна тривалість сну залишалася нормальною. Тобто організму недостатньо просто висипатися — йому потрібен стабільний графік.
Вчені пояснюють це роботою внутрішнього біологічного годинника. Наше тіло звикає до певного ритму: коли ми лягаємо спати, коли прокидаємося, коли їмо та рухаємося. Якщо цей розклад постійно змінюється, внутрішні системи починають працювати менш ефективно.
До порушення ритму часто додаються й інші звички: пізні вечері, вживання алкоголю вночі, нестача ранкової активності. Усе це посилює навантаження на організм.
Для точнішого аналізу сучасні дослідження використовують спеціальний показник — індекс регулярності сну. Він оцінює, наскільки передбачуваними є час засинання та пробудження. Чим стабільніший графік, тим вищий показник.
Одне масштабне дослідження за участю понад 60 тисяч дорослих у Великій Британії показало, що люди з найбільш регулярним сном мали на 30% нижчий ризик передчасної смерті порівняно з тими, чий режим був хаотичним. І цей фактор виявився навіть важливішим за загальну кількість годин сну.
Практичний висновок досить простий: не варто «відсипатися» у вихідні до обіду. Якщо в будні ви прокидаєтеся о 7:00, а у суботу — о 11:00, це збиває внутрішній годинник. Зсув на одну годину ще вважається допустимим, але різниця у дві години й більше вже асоціюється з підвищеними ризиками для здоров’я.
Фахівці також радять виходити на денне світло протягом першої години після пробудження. Ранкове сонячне світло допомагає мозку налаштувати біологічний ритм і підтримувати стабільний режим.
Ще донедавна головна рекомендація щодо сну звучала просто: спіть 7–9 годин на добу. Тепер до неї додається нове правило — робіть це за приблизно однаковим розкладом щодня.
Отже, якщо ви хочете покращити самопочуття, знизити ризик серцевих хвороб і підтримати психічне здоров’я, зверніть увагу не лише на тривалість сну, а й на те, коли саме ви прокидаєтеся. Регулярність може виявитися важливішою, ніж здається.
Результати дослідження опубліковані в журналі Sleep Medicine Reviews.