Вчені з’ясували, яка абетка була першою у світі

З такою кількістю давніх текстів по всьому світу, може виникнути питання: яка абетка була першою створеною? Іншими словами, яка є найдавнішою підтвердженою абеткою у світі?

За словами експертів, які розповіли виданню Live Science, це, ймовірно, протосинайське письмо, яке було винайдене близько 4 000 років тому хананеями, що працювали на бірюзовій шахті в Синайському регіоні Єгипту. Протосинайське письмо згодом перетворилося на фінікійську абетку, яка, своєю чергою, надихнула на створення давньоєврейської, грецької та латинської абеток.

Однак відкриття листопада 2024 року, зроблене дослідниками з Університету Джонса Гопкінса, свідчить про те, що алфавітне письмо використовувалося на кілька сотень років раніше — на території сучасної північної Сирії. Їхні докази — це чотири глиняні циліндри, завдовжки приблизно з палець, знайдені в бронзовому похованні в Умм-ель-Марра поблизу Алеппо.

Радіовуглецеве датування вказує, що символи були нанесені на ці циліндри приблизно у 2400 році до н.е., тобто приблизно за 500 років до появи протосинайського письма.

Проте не всі вчені погоджуються з цим відкриттям, наполягаючи на тому, що саме протосинайське письмо є найдавнішою відомою абеткою — специфічною формою письма. «Я вважаю, що [написи з Умм-ель-Марра] явно є якоюсь системою письма», — сказала в інтерв’ю Live Science філологиня Філіппа Стіл з Кембриджського університету. — «Але важче сказати напевно, чи пов’язані вони саме з алфавітною системою».

Напис з протосинайського письма, який вважається найдавнішою відомою абеткою.

Археологи вважають, що письмо виникло незалежно в кількох регіонах Стародавнього світу. Наприклад, єгипетські ієрогліфи з’явилися близько 3200 року до н.е., приблизно одночасно з шумерським клинописом.

Але жодна з цих ранніх систем письма не класифікується як абетка. Натомість це були логографічні системи (де кожен символ означає слово або поняття, наприклад, «гора») або комбінації логографії та силабаріїв (де символи позначають склади), які лише частково передавали звуки мови.

На відміну від цього, літери в абетках позначають окремі звуки — або «фонеми», — які утворюють слова в мові, — пояснює Стіл.

Протосинайське письмо, ймовірно, зазнало впливу єгипетських ієрогліфів, але водночас було «дуже інноваційним», написала вона. Хоча загальний принцип письма міг бути запозичений, сама ідея абетки й значення літер були новими.

Стіл особливо цікавиться писемними системами бронзової доби з Криту, інших регіонів Греції та Кіпру — деякі з яких досі не розшифровані. «Кіпр зберіг свою стару бронзову систему письма понад тисячу років і використовував її для запису грецької мови», — сказала вона. — «Тож у той час, як грецьку писали абеткою скрізь, на Кіпрі існувала своя унікальна силабічна система письма, яка стала символом культурної ідентичності».

Сільвія Феррара, філологиня з Болонського університету, яка не брала участі в дослідженні в Сирії, зазначила, що її улюблені стародавні писемності — ті, що досі не розшифровані, зокрема протоеламське письмо з території сучасного південного заходу Ірану, яке могло вплинути на месопотамський клинопис.

Протосинайське письмо тривалий час вважалося найдавнішою абеткою, зазначає Стіл. Але нове відкриття в Умм-ель-Марра кинуло виклик цій ідеї.

Гленн Шварц, археолог з Університету Джонса Гопкінса, який знайшов ці глиняні циліндри й представив дослідження на археологічній конференції у 2024 році, сказав, що ці артефакти старші за будь-які відомі протосинайські написи та були знайдені в північній Сирії. Це вказує на те, що «алфавіт може мати зовсім іншу історію походження, ніж ми думали», — зазначив він.

Феррара сказала, що не здивована тим, що абетки могли використовуватися на 500 років раніше, ніж вважалося, хоча місце відкриття справді є несподіваним. «Це дивно — знайти такі знаки в Сирії, але ідеї та концепції поширювалися значно ширше, ніж це засвідчує археологічний матеріал», — зазначила вона в коментарі Live Science.

Проте Стіл застерігає, що на циліндрах з Умм-ель-Марра надто мало символів, щоб впевнено називати систему алфавітною. «Я б хотіла бачити більше доказів, перш ніж стверджувати, що це алфавіт, оскільки поки що недостатньо матеріалу для аналізу структури», — сказала вона.

Деякі символи на цих написах схожі на знаки протосинайського письма, але в інших випадках «схожість менш очевидна», додає вона.

«Головна проблема полягає в тому, що якщо є лише подібність форм, але немає інших способів оцінити систему — досягти впевненості складно», — підсумувала Стіл. — «Мені справді хотілося б більше знахідок того часу, які допоможуть зрозуміти, до яких писемних традицій належать ці написи».