Вчені з’ясували, що убило людей, які вижили під час виверження Везувію

Жителі Помпей займалися своєю звичайною денною роботою, коли неподалік їхнього міста вибухнув вулкан. Стовп попелу, тефри та розпеченого газу досягав багатокілометрової висоти. Дехто спробував урятуватися, але в них не вийшло. Автори нової роботи пояснили, чому.

Рік тому дослідники з Археологічного парку «Помпеї» знайшли у Будинку цнотливих закоханих (назву дали через відповідну фреску) останки двох чоловіків, які загинули під час виверження Везувію. Скелети були сильно пошкоджені, і археологи припустили, що стіни будівлі обрушилися через підземні поштовхи.

Але було незрозуміло, чи став землетрус причиною смерті цих людей, чи пошкодження кісток — посмертні. Вчені з італійського Національного інституту геофізики та вулканології (INGV) та Археологічного парку «Помпеї» провели міждисциплінарне дослідження як скелетних останків, так і місця, де їх знайшли. Результати представлені у статті, опублікованій у журналі Frontiers in Earth Science.

Виверження Везувію 79 року нам відоме за описом Плінія Молодшого. Поєднуючи його розповідь із результатами археологічних розкопок, відразу кілька наукових груп створили свої реконструкції виверження. Вони різняться в деталях, але всі сходяться на тому, що це була трагедія у двох актах.

Перший — це плініанське виверження, у якому Везувій викинув величезний стовп попелу і пемзи. Вони падали вниз, покриваючи місцевість щільним шаром лапіллей (дрібні частки каменю та попелу). Трохи згодом зійшли пірокластичні потоки. Це виверження тривало 18-20 годин.

Потім було невелике затишшя, і ті, що вижили, навіть намагалися покинути Помпеї. Але почалася третя фаза – пелейське виверження. Тоді утворилися нові пірокластичні потоки (але вже без вибуху), два з яких обрушилися на Помпеї. Проміжок між виверженнями, за словами Плінія Молодшого, відчувалися підземні поштовхи.

Попередній землетрус у районі Везувію стався 5 лютого 62 року. Виверження тоді не було, але Сенека Молодший у «Природних питаннях» повідомив про наслідки: деякі будівлі у Помпеях та Геркуланумі були серйозно пошкоджені.

Зазначимо, що вулканічні та сейсмічні події можуть відбуватися одночасно або у швидкій послідовності. Тобто наслідки виверження можуть затьмарити ушкодження, спричинені землетрусами, і навпаки.

Автори нової роботи зазначили, що зв’язок між землетрусом та виверженням 79 року зрозумілий вченим давно. Але не зовсім ясно, чи став землетрус просто початковим імпульсом трагедії, чи були люди, які постраждали саме через підземні поштовхи, а не від попелу, лави та газів Везувію. Відповідь на це запитання дослідники планували отримати, вивчивши скелети з Будинку цнотливих закоханих.

Останки належали чоловікам, які померли у віці близько 50 років. Судячи з характеру травм, один був розчавлений стіною, що раптово обрушилася, і не встиг зреагувати. Другий намагався прикрити себе якимось дерев’яним предметом (двері, стільниця). Залишки цього предмета знайшли поверх кістяка.

Компресійні пошкодження кісток обох чоловіків подібні до травм постраждалих при землетрусах, описаних у сучасній медичній літературі.

Обидва скелети покривав щільний шар лапіллів — це нормальна картина для Помпей, адже тефра падала на місто багато годин. Але дослідники виявили, що й під обома скелетами підлога засипана лапільями. Зіставивши ці чинники, автори статті дійшли такого висновку.

Виверження застало мешканців Помпеїв за звичайною повсякденною роботою. Побачивши вибух вулкана з викинутим нагору величезним стовпом попелу та пемзи, деякі спробували сховатися в будинках. І це врятувало багатьох від попелу та каміння, що падає на місто. Але потім почалися підземні поштовхи, через що стіни будівель зруйнувалися.

Вчені вважають, що в таких тимчасових сховищах шукали порятунку багато мешканців міста. Але коли від землетрусу почали валитися будинки, деякі вибігли назовні, де й опинилися в результаті засипані попелом.

Поки що немає достовірних даних про те, скільки людей загинуло через причини, пов’язані з вулканічним виверженням, а скільки через руйнування, викликані землетрусами. Автори планують вести подальшу роботу у цьому напрямі, враховуючи при нових розкопках те, наскільки картина руйнувань міста та смерті людей збігається з описами землетрусів.