У новому приголомшливому відкритті геофізики виявили ритмічний “пульс” земної мантії, який може бути однією з причин розриву Африканського континенту. Це явище — свого роду геологічне серцебиття — повільне, але неухильне, що діє впродовж мільйонів років і впливає на тектонічну структуру планети.
Геологічний пульс: що це?
Дослідники з Університету Меріленду, Університету Кюсю (Японія) та Інституту геофізики Землі провели аналіз сейсмічних хвиль, які проходять через надра планети, і виявили періодичні теплові імпульси, що підіймаються з глибини близько 2 900 км — тобто з межі між ядром і мантією. Ці теплові “хвилі” відбуваються з інтервалом приблизно кожні 8–10 мільйонів років і підіймаються у вигляді потужних плюмів — гарячих стовпів мантійної речовини.
Ці плюми, за словами вчених, можуть бути джерелом колосальної енергії, яка спричиняє розтягування і розколювання літосфери — найзовнішнього шару Землі.
Африка в зоні впливу
Найяскравішим прикладом дії цього “земного пульсу” є Африканська рифтова система — гігантська геологічна структура, що простягається від Ефіопії до Мозамбіку. Цей регіон уже давно привертає увагу геологів через активну вулканічну діяльність, часті землетруси та поступове розходження земної кори. Згідно з новими моделями, теплові імпульси з глибини, або “пульсації”, підіймаються саме під Африканським континентом і є однією з головних причин розриву континенту навпіл. Зрештою, через мільйони років, східна частина Африки може відокремитися і утворити новий океан.
Як це впливає на наше розуміння планети?
Це відкриття змінює уявлення про те, як працює внутрішня динаміка Землі. Досі вважалося, що мантія — це в’язка, але відносно інертна маса. Проте виявлення регулярних теплових імпульсів свідчить про наявність глобального геологічного ритму.
Доктор Сун Лі, геофізик і співавтор дослідження, зазначає:
“Ми можемо говорити про те, що Земля має свій ритм, який керує розломами, вулканізмом та навіть формуванням континентів. Це відкриття змінює гру”.
Технології, що допомогли побачити “серце” планети
Для цього прориву вчені використовували надточні комп’ютерні моделі та сейсмічні дані з понад 20 років досліджень. Потужні обчислення дозволили “зазирнути” всередину Землі та відстежити динаміку теплових потоків у реальному часі.
Що далі?
Знання про мантійний “пульс” може допомогти передбачати великомасштабні тектонічні події, зокрема утворення нових океанів, землетруси та вулканічні виверження. Крім того, це відкриття може бути ключем до розуміння еволюції планети, включно з тим, як формувалися суперматерики на кшталт Пангеї.
Висновок
Земля — не інертна куля гірських порід. Вона — жива система з власним ритмом, енергією та циклами. І цей пульс, який б’ється раз на мільйони років, сьогодні буквально розриває континенти. Вчені стоять на порозі нового розуміння нашої планети — з погляду глибинного “серцебиття”, що керує змінами на її поверхні.