Тепла вода, що тече знизу, може спричинити танення льоду способами, які зараз не враховуються моделями. Вчені виявили тривожний новий механізм танення великих крижаних покривів. Дослідження підкреслює, як відносно тепла морська вода може роз’їдати нижню частину льоду, яка лежить на землі, потенційно прискорюючи процес, за допомогою якого лід рухається в океан.
Цей процес наразі не враховується в моделях, що передбачають підвищення рівня моря, тому нові результати можуть дати більш точне розуміння того, як глобальне потепління вплине на світ і в якій мірі прибережні території повинні будуть адаптуватися. Ці висновки, проведені вченими Британської антарктичної служби (BAS), опубліковані в журналі Nature Geoscience.
«Ми визначили ймовірність нової переломної точки в таненні антарктичного крижаного покриву», — говорить Алекс Бредлі, дослідник динаміки льоду в BAS і провідний автор нової статті. «Це означає, що наші прогнози підвищення рівня моря можуть бути значно заниженими».
Зона заземлення та її вплив
Дослідження зосереджено на регіоні під крижаним покривом, який називається зоною заземлення, де наземний лід зустрічається з морем. З часом такий наземний лід переміщується в навколишній океан і зрештою тане – процес, який відбувається навколо узбережжя Антарктиди та Гренландії та є головним фактором підвищення рівня моря.
Нове дослідження моделює, як морська вода може просочуватися між сушею та крижаним щитом, який лежить на ній, і як це впливає на локальне танення льоду, змащуючи дно та впливаючи на швидкість, з якою він може ковзати до моря. І він дивиться на те, як цей процес прискорюється з нагріванням води.
«Крижані щити дуже чутливі до танення в їхніх приземлених зонах. Ми виявили, що танення зони залягання демонструє поведінку, що нагадує переломну точку, коли дуже невелика зміна температури океану може спричинити дуже значне збільшення танення зони залягання, що призведе до дуже великої зміни потоку льоду над нею. “, – каже Бредлі.
Каскадний ефект
Це відбувається тому, що тепла вода в зоні ґрунту крижаного покриву, відкриває нові порожнини, які дозволяють подальше проникнення теплої води, що спричиняє більше танення та збільшення порожнин тощо. Переломний момент настає тому, що невелике підвищення температури води може дуже сильно вплинути на кількість танення.
За словами Бредлі, танення льоду таким чином, яке наразі не враховується в моделях, що використовуються Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (IPCC) та іншими, може пояснити, чому крижані покриви в Антарктиді та Гренландії, здається, скорочуються швидше, ніж очікувалося. Включення результатів нової роботи в такі моделі могло б дати більш надійні оцінки.
«Цьому бракує фізики, якої немає в наших моделях льодового покриву. Вони не мають можливості імітувати танення під заземленим льодом, що, на нашу думку, відбувається. Зараз ми працюємо над тим, щоб включити це в наші моделі», — додає він.