Детальний аналіз фрагментів черепа, знайденого в Коауїлі і раніше ідентифікованого як «крітозавр», показав, що насправді залишки належать новому виду гадрозаврид – під назвою Coahuilasaurus lipani. Вони мешкали на території нинішньої Мексики приблизно 72,5 мільйона років тому.
Група палеонтологів з Університету Бата (Великобританія) та вищих навчальних закладів США та Мексики описала новий, маловивчений вид качкодзьобих динозаврів. Аналіз показав, що його залишки помітно відрізняються від усіх виявлених раніше.
Новий вид динозавра, що жив наприкінці крейдяного періоду на півночі Мексики, демонструє, що на цій території в минулому мешкали різні види наземних рептилій.
У раніше ідентифікованого як «критозавр» виду Coahuilasaurus lipani є відмінності в морді та дзьобі, через які вчені вирішили віднести його до окремого виду. Відмінна риса знахідки — форма дзьоба, що нагадує качиний і утворює всю передню частину черепа.
«Цей вид відрізняється від споріднених дуже короткою та „глибокою“ мордою, а також поруч зубоподібних виступів на небі», – повідомили автори дослідження, опублікованого в журналі Diversity.
Такі незвичайні щелепи припускають, що динозавр був травоїдним, вживав у їжу пальми чи інші види твердих рослин. Відкриття також підтверджує, що приблизно 73 мільйони років тому температура на Землі була вищою, як і рівень моря.
Отримані палеонтологами дані вказують і на те, що територія, що межує з Мексиканською затокою, де сьогодні розташована пустеля, в далекому минулому була покрита тропічними лісами, в яких росли кактуси, пальми та банани.
Нагадаємо, що останніми роками вчені виявили на півночі Мексики багату унікальну та різноманітну фауну динозаврів, яка відрізняється від тієї, що раніше знайшли у Сполучених Штатах та Канаді.
«Критозаврини — одна з найрізноманітніших ліній гадрозаврів у Північній Америці, представлена безліччю видів з пізнього крейдяного періоду в західній частині материка», — уточнили автори наукової роботи. Разючі відмінності в морфології щелеп вказують на спеціалізацію в різних екологічних нішах та їжі і дозволяють припустити, що їхню еволюцію визначав статевий відбір.