Науковці, що працюють у печері Сіма-дель-Елефанте в Іспанії, зробили відкриття, яке змінює уявлення про перших європейців. Вони виявили частину обличчя людини, яка жила понад мільйон років тому — це найстаріший відомий людський фрагмент обличчя у Західній Європі.
Погляд у минуле на 1,4 мільйона років
Команда під керівництвом доктора Роси Уґе (Rosa Huguet) з Університету Ровіра і Віргілі (URV) відновила знахідку за допомогою мікрокомп’ютерної томографії та тривимірної реконструкції.
Фрагмент включає лівий щелепний відділ із двома корінними зубами та частину виличної кістки. На відміну від пізніших представників роду Homo, ця особина мала більш пласке обличчя, вузьку середню частину та прямий нижній край очниці.
Порівняно з відомим видом Homo antecessor із сусідньої ділянки Гран-Доліна, це обличчя виглядає значно примітивнішим. Науковці вважають, що воно належало близькому родичу Homo erectus — одного з перших видів людей, які покинули Африку.
Новий рід чи старий мандрівник?
Перші люди, за даними археологів, досягли Євразії близько 1,8 мільйона років тому. Аналіз будови носоальвеолярної зони (область між носом і верхніми зубами) показав, що ця людина мала плоске й коротке обличчя, не схоже на пізніших європейців.
Такі риси вказують, що мешканець Сіма-дель-Елефанте, ймовірно, був нащадком ранніх мігрантів із Африки, а не частиною пізнішої європейської популяції. Втім, дослідники наголошують: поки що бракує достатньо кісток, щоб упевнено визначити вид.
Як виглядало життя біля печери
Мільйон років тому ця місцевість була вологою й зеленою. Поруч текли струмки, паслися бізони, олені, мавпи й навіть гіпопотами. У тих самих шарах ґрунту археологи знайшли кам’яні знаряддя з кварцу та кременю, а також кістки тварин зі слідами обробки — наші предки вміли різати м’ясо гострим камінням.
Один із зубів має тонку борозну між поверхнями, ймовірно, через те, що людина очищала проміжки між зубами кам’яними уламками. Це може бути найдавніше свідчення “гігієни рота” в історії.
Зміни клімату й доля перших європейців
Раніше на тому ж пагорбі в шарі TE9 вже знаходили нижню щелепу віком близько 1,2 мільйона років, що свідчить про тривале заселення цього регіону людьми.
А через кількасот тисяч років у сусідній печері з’явився інший вид — Homo antecessor, із більш “сучасним” обличчям.
Кліматичні дослідження показують, що близько 1,1 мільйона років тому на планеті настало різке похолодання. Ймовірно, саме тоді перші популяції людей зникли з Південної Європи, а пізніше її знову заселили інші групи.
Що означає ця знахідка
Нове відкриття допомагає заповнити важливу прогалину у вивченні еволюції людини в Європі. Воно доводить, що наш континент був домом для кількох різних людських ліній — одні мали африканське й азійське коріння, інші вже формувалися на європейському ґрунті.
“Це лише початок нової глави у вивченні європейської еволюції людини,” — каже доктор Уґе. “Кожен новий уламок черепа чи зуба допомагає відтворити обличчя наших найдавніших предків.”
Дослідження опубліковане у журналі Nature.
