Кавачі є одним з найактивніших підводних вулканів Тихого океану. Ця конічна підводна гора, розташована на Соломонових Островах і названа на честь морського бога людей Гатокае та Вангуну, піднімається приблизно на 1200 метрів (3900 футів) від морського дна. Але його вершина залишається лише на 20 метрів (65 футів) нижче рівня моря, що полегшує супутникам виявлення зміни кольору води через вулканічну активність, ніж на глибших підводних вулканах.
Вулканічна діяльність і спостереження
Кавачі вивергався щонайменше 39 разів з 1939 року, причому останній період виверження почався у 2021 році, згідно з Глобальною програмою вулканізму Смітсонівського інституту. У 2024 році вулкан продовжував хвилюватися, і супутники продовжували знімати зображення знебарвлених водяних шлейфів.
На зображенні вище, отриманому 8 березня за допомогою OLI (Operational Land Imager) на Landsat 8, видно шлейф знебарвленої води поблизу підводного вулкана. Шлейф рухався на північ-північний схід до острова Нгатокае. Острів Вангуну, також зображений, розташований приблизно за 24 кілометри (15 миль) на північ від Кавачі, а Папуа-Нова Гвінея знаходиться приблизно за 800 кілометрів (500 миль) на захід.
Спектрорадіометр MODIS (зображення із середньою роздільною здатністю) на NASA Terra та Aqua кілька разів робив зображення подібних підводних шлейфів біля Кавачі за останні тижні, зокрема 3, 15 і 23 лютого.
Наукові дослідження та висновки
Попередні дослідження показали, що такі шлейфи перегрітої кислої води можуть містити тверді частинки, уламки вулканічних порід і сірку, а також осади оксидів кремнію, заліза та алюмінію. Колір шлейфів може дати підказки про склад частинок у них. Жовті та коричневі шлейфи, як правило, мають більшу частку заліза, тоді як білі шлейфи, як правило, мають більшу частку кремнію або алюмінію.
Незважаючи на те, що вченим важко отримати доступ до Кавачі, затишшя в активності дозволило групі досліджувати його у 2015 році. Дослідники спостерігали за морським життям у кратері, включно з помаранчевими та білими бактеріальними матами, шовковистими акулами та акулами-молотами, блакитними пальцями та луціанами.
Автори звіту про експедицію відзначили, що інші активні підводні вулкани — підводна гора Вайлулуу в Американському Самоа та Колумбо в Греції — мають дуже кислу воду та «зони вбивства», де містяться трупи більших тварин. «Цілком імовірно, що високі стінки кратера в цих місцях спричиняють фізичне захоплення та концентрацію вентиляційних рідин, тоді як кратер Кавачі є відносно неглибоким і піддається сильним поверхневим течіям, які дозволяють швидко змішуватися», – пишуть вони у звіті.
Геологічний контекст і характеристики
Кавачі утворився в тектонічно активній зоні лише за 30 кілометрів (18 миль) на північний схід від зони субдукції. Вулкан виробляє лави від базальтової, яка багата магнієм і залізом, до андезитової, яка містить більше кремнезему. Він відомий своїми фреатомагматичними виверженнями, під час яких взаємодія магми та води викидає пару, попіл, уламки вулканічної породи та розжарені бомби з води та в повітря.