Учені з Технічного університету Данії вивчили проблему, з якою стикається кожен: паперові порізи. Вони з’ясували, які види паперу найімовірніше призведуть до травми та їхні технічні характеристики.
Порізи папером можуть трапитися в будь-який момент. Вони часто супроводжуються гострим болем, кровотечею, подразненням у ділянці травми і неприємно довгим загоєнням. У попередніх дослідженнях побутових порізів папером основною темою ставали інфекційні ризики. Однак данські вчені вирішили зосередитися на іншому аспекті: які типи паперу найчастіше спричиняють порізи. Науковці вважають, що за доступності даних про ймовірність порізатися, люди будуть уважніше поводитися з «гострим» папером і отримуватимуть менше травм. Дослідження опубліковано в журналі Physical Review E.
Щоб вивчити здатність різних типів паперу наносити випадкові порізи, дослідники використовували балістичний желатин як аналог людської шкіри. Фізики враховували товщину, міцність паперу і кут, під яким відбувається ріжучий вплив.
Результати показали, що найтонший папір не схильний наносити порізи, оскільки він імовірніше зігнеться під час спроби прорізання матеріалу. Товстий папір теж ріже рідко, оскільки його поверхня розподіляє тиск на ширшу площу.
Найнебезпечнішими виявилися не надто товсті та не надто тонкі види паперу, наприклад газети та папір для принтерів. Високу ймовірність порізу спричиняють також липкі листки для нотаток, друковані журнали та офісний папір. Менш небезпечними виявилися серветки та фотопапір. Важливо зазначити, що для того, щоб поріз стався, папір має бути злегка нахилений.
На додаток до цього вчені виявили, що деякі види паперу, наприклад той, що використовується для матричних принтерів, мають високу здатність до порізання. Найнебезпечнішою товщиною виявилася 65±5 мікрометрів. Часто цієї товщини буває матовий папір щільністю 90 грамів на квадратний метр. Найбільша ймовірність порізатися припадає на кут взаємодії 20 градусів.
Дослідники провели експеримент: прикріпили шматочок такого паперу магнітами до скальпеля, зробивши таким чином «паперове мачете». Жодного додаткового заточування не знадобилося. Виявилося, що цей саморобний ніж легко розрізає шкірку овочів, фруктів і курку під кутом 10°.
Усі види паперу залишали порізи під кутом взаємодії з балістичним желатином менше ніж 7 градусів. Для «паперового мачете» поєднання найнебезпечнішого кута і товщини паперу змінюється залежно від ширини паперу. На основі отриманих даних можна припустити, що найнебезпечніше швидко ворушити руками поруч з аркушами паперу, які ледь-ледь вибиваються з пачки, що лежать на столі, оскільки його поверхня розподіляє тиск на ширшу площу.