Чи були неандертальці менш розумними за нас? Нове дослідження ставить під сумнів старі уявлення
Довгий час неандертальців уявляли як сильних і витривалих, але нібито «простішого рівня» істот у порівнянні з сучасними людьми. Така картина значною мірою формувалася через їхній зовнішній вигляд — зокрема форму черепа, яка відрізняється від нашої. Це підштовхувало деяких учених до припущення, що й мозок у них працював інакше — повільніше або менш ефективно.
Однак нове дослідження команди з Indiana University Bloomington змінює цю перспективу. Вчені вирішили перевірити, чи справді ці анатомічні відмінності означають різницю в інтелекті — і порівняли неандертальців не лише з сучасними людьми, а й між різними групами людей сьогодні.
Неандертальці були складнішими, ніж здається
Неандертальці жили в Європі та Західній Азії десятки тисяч років. Вони виживали в суворих кліматичних умовах, створювали знаряддя праці, використовували пігменти, а також, ймовірно, мали елементи символічної поведінки — наприклад, прикраси та поховання.
Але їхній череп справді відрізнявся: він був більш витягнутим, тоді як у сучасної людини він округліший. Саме це довгий час впливало на припущення про можливі когнітивні обмеження.
Проблема старих припущень
Раніше деякі моделі, зокрема дослідження 2018 року, припускали, що певні ділянки мозку неандертальців могли бути меншими, зокрема мозочок, який відповідає не лише за рухи, а й за увагу, пам’ять і мовлення.
Це навіть використовували як аргумент у теоріях про те, чому неандертальці зникли після появи Homo sapiens. Але нова робота показує: такий підхід не враховував важливого контексту.
Людський мозок теж дуже різний
Дослідники вирішили подивитися ширше — на те, як сильно відрізняються мозкові структури у сучасних людей. Вони проаналізували МРТ-скани двох груп: людей європейського походження зі США та представників народності хань з Китаю.
Результат виявився показовим: у більшості досліджених зон мозку різниця між цими групами була більшою, ніж різниця між сучасною людиною та неандертальцем. Це означає, що варіації мозку всередині нашого виду вже достатньо великі — і самі по собі вони не свідчать про «кращий» чи «гірший» інтелект.
Різниця, яка майже непомітна
Коли вчені оцінили можливий вплив цих відмінностей на когнітивні здібності, результат виявився дуже невеликим. Потенційна різниця у таких функціях, як увага, пам’ять чи мовлення, становила приблизно 0,14 стандартного відхилення — фактично мізерний показник.
Інакше кажучи, якби порівняти 100 неандертальців і 100 ранніх Homo sapiens, різниця у «середньому рівні» інтелекту була б майже непомітною.
Чому ж неандертальці зникли?
Якщо інтелектуальна різниця була такою малою, то причина зникнення неандертальців, ймовірно, була іншою. Вчені припускають, що ключову роль відіграли:
- менші чисельність і розрідженість популяцій
- кліматичні зміни
- конкуренція за ресурси
- поступове змішування з Homo sapiens
І справді, сучасні люди несуть у своєму геномі невелику частку ДНК неандертальців — доказ того, що між групами відбувалося схрещування.
Новий погляд на стару історію
Автори дослідження наголошують: історія неандертальців — це не історія «менш розумних істот». Це радше історія демографії, адаптації та взаємодії популяцій. І головний висновок виходить за межі археології: зовнішні відмінності мозку не можна автоматично трактувати як різницю в інтелекті.
Що це змінює
Це дослідження змушує по-новому подивитися не лише на неандертальців, а й на самих себе. Воно нагадує, що людський мозок дуже різноманітний, а інтелект не зводиться до форми черепа чи розміру окремих структур.
Можливо, неандертальці були набагато ближчими до нас, ніж ми звикли думати — і їхня історія говорить не про «менш розумних предків», а про складний процес еволюції, у якому виживання залежало від набагато більшої кількості факторів, ніж просто інтелект. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.