Під час розкопок на парковці Ґіваті в Єрусалимі археологи Ізраїльського управління старожитностей виявили у ґрунті унікальну золоту монету, що належала цариці Береніці ІІ, дружині єгипетського правителя Птолемея ІІІ. Це перший випадок, коли подібна монета знайдена за межами Єгипту.
Хоча монета має невеликі розміри, її історичне значення вражає: у світі відомо лише близько двадцяти подібних зразків. Особливу увагу привертає портрет самої цариці на аверсі, що, на думку дослідників, може свідчити про її сприйняття не лише як дружини правителя, а як самостійної постаті з владними повноваженнями.
Знахідку зробила археолог Рівка Ланглер. Вона зізналася, що спершу не могла повірити власним очам, коли побачила золотий відблиск у ґрунті. Для неї, після двох років роботи в експедиції, цей момент став справжньою подією.
Монета датується 246–241 роками до нашої ери і була викарбувана в Александрії, ймовірно, для виплати винагороди солдатам у часи Третьої Сирійської війни. На одному боці зображено Береніку ІІ з діадемою, вуаллю та намистом, а на іншому – ріг достатку, обрамлений зірками, і напис з її іменем. Символіка монети традиційно асоціювалася з родючістю та процвітанням.
Життя цариці Береніки було сповнене драматичних подій. Її батько, Магас, правив Киренаїкою, яка дісталася йому після розпаду імперії Александра Македонського. Під час його владарювання портрет доньки також з’являвся на монетах. Проте політичні інтриги й династичні союзи визначили її долю: одне із запланованих весіль закінчилося вбивством нареченого, а шлюб із двоюрідним братом Птолемеєм ІІІ мав зміцнити владу династії, але й він завершився трагічно – царицю було вбито.
Дослідники підкреслюють, що цей артефакт є однією з перших відомих спроб зобразити Птолемеївську царицю на монеті ще за її життя. Така практика підкреслювала її статус, який наближався до рівня царя, а не лише дружини правителя.
Унікальність знахідки полягає не лише у рідкості монети та винятковості жіночого зображення на ній. Те, що вона знайдена в Єрусалимі, демонструє значення міста в середині ІІІ століття до н.е. Вона стала переконливим свідченням того, що Єрусалим у цей час не був ізольованим чи бідним поселенням, як довгий час вважалося. Навпаки, він підтримував економічні та культурні зв’язки з великими центрами Середземномор’я й брав участь у глобальних процесах епохи еллінізму.
Археологи підкреслюють, що ця золота монета змінює уявлення про розвиток Єрусалима після руйнувань VI століття до н.е. і доводить його відновлення як важливого політичного та культурного осередку у добу Птолемеїв.