Світ наближається до епохи кліматичних екстремумів.
Ще кілька років тому сценарії масштабних кліматичних катастроф здавалися сюжетом наукової фантастики. Сьогодні вчені дедалі частіше говорять про них як про реальний ризик. Причина проста: атмосфера вже накопичила величезну кількість парникових газів, а глобальна температура продовжує зростати.
У 2025 році середня температура планети була приблизно на 1,44 °C вищою, ніж на початку XIX століття. Здавалося б, невелика цифра, але навіть частки градуса змінюють поведінку кліматичної системи. Спека стає інтенсивнішою, опади — непередбачуванішими, а пожежі, повені та посухи можуть охоплювати дедалі більші території.
Екстремальні події вже стають звичними
Останні роки дали чимало прикладів того, наскільки масштабними можуть бути природні катастрофи. Австралійські лісові пожежі 2019–2020 років охопили близько 19 млн гектарів. У 2022 році величезні повені затопили приблизно третину території Пакистану. У США потужні урагани та лісові пожежі завдали багатомільярдних збитків.
Проблема в тому, що суспільство поступово звикає до таких новин. Однак накопичення екстремальних явищ не означає, що ситуація стабілізувалася. Навпаки, кожна додаткова частка градуса підвищує ризик ще більш небезпечних подій.
Точки неповернення вже не здаються фантастикою
Особливе занепокоєння вчених викликають так звані кліматичні точки неповернення. Наприклад, масштабне теплове відбілювання коралів уже стало глобальною проблемою. Під загрозою перебуває й Амазонія, яка через посухи, пожежі та вирубування поступово втрачає здатність поглинати вуглекислий газ.
Навіть якщо людство сьогодні повністю припинило б збільшувати викиди, наслідки минулого забруднення не зникли б миттєво. Вуглекислий газ може залишатися в атмосфері сотні років.
Саме тому питання полягає вже не лише в тому, чи станеться велика кліматична катастрофа, а й у тому, наскільки добре світ буде до неї підготовлений.
Вчені не можуть назвати точну дату майбутньої надзвичайної події. Але вони можуть оцінити ризик — і цей ризик зростає. Як наголошують дослідники, говорити про найгірші сценарії потрібно не для того, щоб налякати людей, а для того, щоб вони встигли підготуватися.