Одна з давніх загадок Кумрану нарешті отримала нове пояснення. Дослідження Тель-Авівського університету припускає, що загадковий 364-денний календар, яким користувалася секта Кумрану, міг бути цілком реальним, а згодом перетворитися лише на релігійний ідеал.
Протягом десятиліть історики сперечалися, чи справді громада застосовувала цей календар у повсякденному релігійному житті. Він суттєво відрізнявся від місячно-сонячної системи, якою користувалися юдеї в період Другого Храму.
У календарі Кумрану було рівно 364 дні — 52 повні тижні. Завдяки цьому кожне свято припадало на один і той самий день тижня з року в рік. Для членів громади така точність символізувала ідеальний божественний порядок.
Але саме тут ховалася серйозна проблема.
Астрономічний рік триває приблизно 365,25 дня. Отже, календар Кумрану щороку відставав приблизно на чверть доби. Помилка здавалася незначною, однак за 20 років свята могли зміститися майже на чотири тижні відносно пір року. Зрештою весняне свято могло припасти вже на зиму.
Для громади, чиї свята були тісно пов’язані із землеробством, врожаєм та сезонними циклами, це ставало дедалі більшою проблемою.
Сувої підказали, що календар був не просто теорією
Професорка Ешбаль Рацон із Тель-Авівського університету звернула увагу на численні згадки про календар і астрономію у сувоях, знайдених у Кумрані. Близько 20 сувоїв присвячені цій тематиці, що свідчить про виняткову важливість календаря для громади.
Особливо показовою є «Книга Ювілеїв». У ній місячний календар піддається різкій критиці, тоді як 364-денна система представлена як первісний порядок, встановлений Богом.
За реконструкцією дослідниці, на ранньому етапі існування громади цей календар справді могли використовувати. Суперечки щодо правильних дат релігійних свят навіть могли стати однією з причин конфлікту Кумранської громади з релігійним керівництвом Єрусалима.
Однак згодом ситуація змінилася.
Календар дедалі сильніше розходився із сезонами, а політичні обставини стали сприятливішими для компромісу. За припущенням Рацон, за правління Александра Янная відносини громади з Хасмонейською династією могли покращитися. Це, своєю чергою, могло полегшити відмову від суворої календарної системи та повернення до практичнішого календаря, яким користувалися при Храмі.
У результаті 364-денний календар міг пройти дивний шлях: спочатку бути реальною системою життя громади, а згодом залишитися символом ідеального божественного порядку. Можливо, саме тому він зберігся в текстах як календар, що існував від самого Створення світу і, за релігійними уявленнями громади, міг знову набути чинності наприкінці часів.
