Викопні знахідки з басейну Турпан-Хамі в Китаї свідчать, що цей регіон був рідкісним наземним притулком під час масового вимирання наприкінці пермського періоду, а швидке відновлення екосистеми було зумовлене стабільними кліматичними умовами. Нове дослідження виявило, що регіон у басейні Турпан-Хамі в Китаї слугував рефугіумом, або «оазисом життя», для наземних рослин під час масового вимирання наприкінці пермського періоду — наймасштабнішої кризи біорізноманіття з часу кембрію.
Опубліковане в Science Advances дослідження ставить під сумнів загальноприйняту думку про те, що наземні екосистеми постраждали так само сильно, як і морські під час цієї катастрофічної події.
Очолюване професором Фен Лю з Нанкінського інституту геології та палеонтології (NIGPAS) Китайської академії наук, дослідження вперше надає чіткі викопні докази існування наземної рослинної спільноти, яка майже не зазнала впливу кризи. Стабільна екосистема підтримувала безперервну еволюцію рослин і сприяла швидкому екологічному відновленню після закінчення вимирання.
Острівці стійкості під час глобальної кризи
Отримані дані свідчать, що деякі наземні регіони уникнули найгірших наслідків вимирання, створюючи осередки стійкості, які відіграли ключову роль у відродженні життя на Землі.
Масове вимирання наприкінці пермського періоду, що сталося приблизно 252 мільйони років тому, знищило понад 80% морських видів, а його вплив на наземні екосистеми досі є предметом дискусій. Одна з поширених теорій стверджує, що вулканічні виверження в Сибіру спричинили масштабні пожежі, кислотні дощі та отруйні гази, які спустошили суходіл.
Погляд на життя після катастрофи
Розкопки в південному Таодунгоу, Сіньцзян, надають унікальну можливість дослідити процеси виживання. Аналіз пилку та спор, разом із точним датуванням за допомогою байєсівської вікової моделі, розробленої професором Ван Яном з Технологічного університету Міссурі, розкрив безперервний запис флори — папоротевих угруповань і хвойних лісів, які існували від 160 000 років до початку вимирання і ще 160 000 років після його завершення.
«Наявність цілих деревних стовбурів і стебел папоротей підтверджує, що ці мікрофосилії належать до місцевої рослинності, а не є перенесеними фрагментами», — зазначив професор Мінлі Ван з NIGPAS.
Швидке відновлення екосистеми
Стабільна рослинна база забезпечила швидке відновлення місцевої екосистеми. Викопні знахідки свідчать, що вже через 75 000 років після завершення вимирання регіон підтримував різноманітних тетраподів, зокрема травоїдних Lystrosaurus та хижих хрониозухій. Це відкриття змінює попередні уявлення про те, що відновлення екосистем після масового вимирання наприкінці пермського періоду тривало понад мільйон років. Нові дані свідчать, що в цьому регіоні екологічне різноманіття відновилося більш ніж удесятеро швидше, ніж в інших місцях.
Чому Турпан-Хамі був прихистком для життя?
Ключовим фактором стало стабільне, напіввологе середовище: аналіз ґрунтових відкладень показав, що регіон отримував приблизно 1000 мм опадів на рік. Завдяки цьому він мав більш рясну рослинність і сприятливіші умови для життя, ніж інші території після масового вимирання. Попри близькість до вулканічної активності, що спричинила вимирання, басейн Турпан-Хамі став безпечним притулком для наземного життя.
«Це відкриття свідчить, що локальні кліматичні та географічні умови можуть створювати несподівані острівці стійкості, що дає надію на збереження біорізноманіття перед лицем глобальних екологічних змін», — зазначив професор Фен Лю.
Уроки для сьогодення
На тлі сучасних побоювань щодо шостого масового вимирання, спричиненого діяльністю людини, відкриття цього «оазису життя» підкреслює важливість виявлення та захисту природних рефугіумів.