Міцні, стійкі соціальні зв’язки протягом усього життя можуть уповільнити біологічне старіння, зменшуючи запалення та підтримуючи молодість «епігенетичного годинника» організму.
Довготривалі стосунки та зв’язки в громаді можуть допомогти уповільнити процес старіння організму. Від тепла батьків у дитинстві до дружби, релігійної приналежності та участі в громадському житті в дорослому віці – ці соціальні переваги, здається, впливають на біологічне старіння. Дослідники припускають, що такі переваги можуть «скинути» так звані епігенетичні годинники, роблячи біологічний вік людини молодшим за кількість років, які вона фактично прожила.
Результати дослідження були опубліковані в журналі «Brain, Behavior and Immunity – Health» та базуються на даних понад 2100 дорослих, які брали участь у довгостроковому дослідженні «Midlife in the United States» (MIDUS).
Ентоні Онг, професор психології Корнельського університету, та його колеги виявили, що люди з більшою сукупною соціальною перевагою демонстрували повільніші темпи епігенетичного старіння та знижений рівень хронічного запалення.
Центральним елементом дослідження були епігенетичні годинники – молекулярні маркери, які оцінюють швидкість старіння організму. Зокрема, два годинники, GrimAge та DunedinPACE, вважаються одними з найкращих предикторів ризику захворювань та тривалості життя. Учасники, які підтримували ширші та стабільніші соціальні мережі, демонстрували помітно молодші біологічні профілі за обома показниками.
Роль стосунків на все життя
«Сукупна соціальна перевага насправді стосується глибини та широти ваших соціальних зв’язків протягом життя», – сказав Онг. «Ми розглянули чотири ключові сфери: теплоту та підтримку, які ви отримували від батьків у дитинстві, наскільки ви пов’язані зі своєю громадою та сусідством, вашу участь у релігійних або віруючих громадах та постійну емоційну підтримку від друзів та родини».
Дослідники висунули гіпотезу, що стійка соціальна перевага відображається в основних регуляторних системах, пов’язаних зі старінням, включаючи епігенетичні, запальні та нейроендокринні шляхи. Примітно, що вони виявили, що вища соціальна перевага була пов’язана з нижчим рівнем інтерлейкіну-6, прозапальної молекули, пов’язаної з серцевими захворюваннями, діабетом та нейродегенерацією. Цікаво, однак, що не було виявлено суттєвого зв’язку з короткостроковими маркерами стресу, такими як кортизол або катехоламіни.
На відміну від багатьох попередніх досліджень, які розглядали соціальні фактори окремо – наприклад, чи одружена людина, чи скільки в неї друзів – ця робота концептуалізувала сукупну соціальну перевагу як багатовимірний конструкт. А поєднуючи як ранні, так і пізніші ресурси для стосунків, цей показник відображає способи, якими переваги кластеризуються та поєднуються.
«Вражає кумулятивний ефект – ці соціальні ресурси з часом доповнюють один одного», – сказав Онг. «Йдеться не лише про те, щоб мати друзів сьогодні; йдеться про те, як ваші соціальні зв’язки зростали та поглиблювалися протягом вашого життя. Це накопичення визначає траєкторію вашого здоров’я у вимірні способи».
Довгостроковий вплив на здоров’я
Це не означає, що одна дружба чи волонтерська робота можуть повернути біологічний годинник назад. Автори стверджують, що глибина та постійність соціальних зв’язків, що будуються протягом десятиліть і в різних сферах життя, мають величезне значення. Дослідження додає ваги зростаючій думці про те, що соціальне життя — це не просто аспект щастя чи зняття стресу, а ключовий фактор фізіологічного здоров’я.
«Уявіть собі соціальні зв’язки як пенсійний рахунок», – сказав Онг. «Чим раніше ви почнете інвестувати та чим послідовніше робите внески, тим більша ваша віддача. Наше дослідження показує, що ця віддача є не лише емоційною; вона є біологічною. Люди з багатшими, стійкішими соціальними зв’язками буквально старіють повільніше на клітинному рівні. Гарне старіння означає як залишатися здоровим, так і підтримувати зв’язок – вони нероздільні».