В Арктиці з’явилися сотні джерел підземних вод, і вчені стурбовані тим, що вони викидають в атмосферу величезну кількість стародавнього метану. Повідомляється, що джерела оголилися відступаючими льодовиками на Шпіцбергені, норвезькому архіпелазі в Північному Льодовитому океані.
Дослідники з Кембриджського університету вважають, що метану мільйони років, він виділяється з великого запасу підземного газу. Це свідчить про те, що багато парникових газів все ще можуть викидатися в атмосферу — те, що не враховано в існуючих кліматичних моделях.
Це не перший раз, коли вчені виявляють, що вода викидає метан. Справді, на Алясці є озера, які можна підпалити. Вони називаються термокарстами і виникають під час відтавання вічної мерзлоти. Однак у випадку термокарстів метан походить від мікробів, які ростуть у талій воді. Вчені вважають, що метан у джерелах Шпіцбергена походить з іншого місця.
У період з 2021 по 2022 рік дослідники добули воду зі 123 джерел на Шпіцбергені. У 122 з них вони виявили надконцентрований метан. Їхній аналіз показує, що цей метан походить із запасів газу, що виділяється зі сланцевих порід, що лежать під льодовиками. Висновки були опубліковані в Nature Geoscience.
«Ми ідентифікували це раніше невідоме джерело метану тут, в Арктиці», — сказала Габріель Клебер, науковець з Кембриджського університету та провідний автор дослідження. У джерелах так багато газу, що вчені змогли підпалити їх одним сірником. І це справді шокує.
Льодовики діяли як пробки, щоб затримати метан у стародавніх породах. Коли їх вага піднялася з скелі, метан, що потрапив глибоко в землю, вийшов на поверхню.
«У нас є дуже великий резервуар органічного вуглецю, який фактично вдвічі перевищує поточну кількість вуглецю в атмосфері, який потрапив під льодовики та вічну мерзлоту в Арктиці», — сказав Клебер.
«Якщо ці джерела підземної води потрапляють у цей резервуар, у них начебто є нескінченний запас метану. Якщо вони можуть зростати в кількості, збільшуватися в розмірах, вони можуть просто продовжувати постачати все більше і більше метану в атмосферу», — сказав Клебер.
За оцінками дослідників, лише джерела на архіпелазі можуть спричиняти близько 2000 тонн викидів метану на рік.
На сьогодні це крапля в морі глобальних викидів. За даними Міжнародного енергетичного агентства, лише у 2021 році світова сільськогосподарська промисловість викинула близько 141 мегатонни метану.
«Ми підозрюємо, що в Арктиці є великі регіони, де можна спостерігати подібне явище. Тож викиди можуть бути значними», — сказав Клебер.
Викиди метану були гострою проблемою в боротьбі з кліматичною кризою. Це тому, що метан є парниковим газом, тобто він утримує тепло, що випромінюється від землі, у пастці атмосфери, а не дозволяє Землі охолонути. Він може завдати великої шкоди, оскільки приблизно в 30 разів ефективніше утримує тепло, ніж CO2.
«Зменшення викидів метану є важливим інструментом, який ми можемо використати прямо зараз, щоб зменшити наслідки зміни клімату в найближчій перспективі та швидко зменшити темпи потепління», — раніше сказав Рік Спінрад, голова NOAA.
Важко зрозуміти, наскільки серйозною може бути ця проблема, оскільки дослідження є дуже новим. За словами вчених, необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити походження метану та зрозуміти масштаб проблеми в Арктиці.