У французькій печері Гротт Мандрен дослідники натрапили на відкриття, яке може перевернути уявлення про зникнення неандертальців. Палеоантрополог Ludovic Slimak разом із командою роками вивчав цей регіон, і лише через 17 років пошуків знайшов перші фрагменти щелепи давньої людини. Згодом до них додавалися нові знахідки — зуби, кістки — і поступово вималювалася історія одного з останніх представників цього виду.
Вчені назвали його Thorin Oakenshield — на честь персонажа з роману The Hobbit, адже цей неандерталець, як і герой книги, став символом «кінця роду». За оцінками, він жив близько 42 тисяч років тому — у період, коли неандертальці вже зникали з лиця Землі.
Найбільше здивування принесло дослідження ДНК, результати якого опублікували в журналі Cell Genomics. Виявилося, що популяція Торіна жила в майже повній ізоляції протягом приблизно 50 тисяч років, практично не обмінюючись генами навіть із сусідніми групами неандертальців. І це попри те, що інші спільноти мешкали буквально за кілька тижнів пішої ходи.
Генетичний аналіз показав високий рівень спорідненості всередині популяції, що свідчить про близькородинні зв’язки та обмежене генетичне різноманіття. Ба більше, у ДНК не знайшли ознак змішування з Homo sapiens, хоча в інших регіонах такі контакти були доволі поширеними.
Це відкриття ставить під сумнів усталені теорії про зникнення неандертальців. Раніше вважалося, що вони поступово змішалися з сучасними людьми або були витіснені ними. Але історія Торіна показує інший сценарій — окремі групи могли існувати ізольовано тисячоліттями, поступово втрачаючи генетичну стійкість і шанси на виживання.
Вчені переконані: тепер доведеться переосмислити не лише причини зникнення неандертальців, а й саму історію еволюції людини. І, можливо, відповідь криється не в одному факторі, а в складному поєднанні ізоляції, генетичних змін і конкуренції за ресурси.