Мангрові ліси давно вважаються одними з найважливіших природних союзників у боротьбі зі зміною клімату. Вони здатні накопичувати величезні обсяги вуглецю в ґрунті та рослинності, а тому їх часто називають сховищами «блакитного вуглецю». Довгий час вчені припускали, що підвищення рівня моря навіть допоможе цим екосистемам накопичувати ще більше вуглецю.
Однак нове дослідження показало, що реальність може бути набагато складнішою.
Чому попередні оцінки могли бути помилковими
Науковці з Університету Ексетера звернули увагу на те, що більшість досліджень аналізували окремі ділянки мангрових заростей. На таких локальних майданчиках підвищення рівня моря справді може приносити більше мулу та органічних речовин, які збагачують ґрунт вуглецем.
Але якщо розглядати не окремі точки, а всю екосистему в цілому, картина змінюється. Дослідники створили комп’ютерну модель, яка одночасно враховує рух води й наносів, ріст і загибель мангрових дерев, а також процеси накопичення та втрати вуглецю протягом ста років.
Результати виявилися несподіваними: у довгостроковій перспективі підняття рівня моря, ймовірно, призведе до скорочення запасів вуглецю в мангрових лісах.
Коли вода стає смертельною
Мангрові дерева чудово пристосовані до життя на узбережжі, але вони можуть витримувати затоплення лише протягом певного часу. Якщо припливи стають надто тривалими, рослини починають буквально задихатися. У таких місцях дерева поступово гинуть, а разом із ними руйнується й ґрунт, який накопичував органічний матеріал десятиліттями або навіть століттями.
Коли цей шар починає розмиватися, вуглець, який довго залишався «законсервованим», повертається у воду та атмосферу. Хоча деякі ділянки мангрових лісів і надалі можуть накопичувати нові запаси вуглецю, втрати в інших частинах екосистеми виявляються значно більшими.
На кону не лише клімат
Вчені наголошують, що мангрові ліси важливі не тільки як природні поглиначі вуглецю. Вони пом’якшують удари штормів, захищаючи узбережжя від руйнування, стримують ерозію ґрунтів і створюють середовище для розмноження багатьох видів риб та молюсків, від яких залежать мільйони людей у прибережних регіонах.
Втрати цих екосистем можуть мати серйозні економічні та екологічні наслідки далеко за межами проблеми глобального потепління.
Мангровим лісам потрібен простір
Одним із найважливіших висновків дослідження стало те, що мангрові зарості можуть виживати за умов підвищення рівня моря лише тоді, коли мають можливість поступово зміщуватися вглиб суші.
Але в багатьох країнах узбережжя вже забудовані дорогами, житловими кварталами та захисними дамбами. Через це ліси буквально опиняються в пастці: відступати їм нікуди, і вони поступово гинуть на місці. Саме такий комплексний погляд на всю екосистему дозволив дослідникам дійти висновку, що оптимістичні прогнози щодо мангрових лісів можуть бути надто спрощеними.
На думку авторів роботи, для збереження цих унікальних природних бар’єрів необхідно враховувати не лише окремі ділянки, а всю прибережну систему загалом. Інакше один із найефективніших природних механізмів стримування зміни клімату може сам перетворитися на джерело додаткових викидів вуглецю. Дослідження опубліковане в журналі Earth’s Future.