Нове дослідження переписує історію переходу людства до землеробства

Нове дослідження ставить під сумнів усталені уявлення, наголошуючи на важливості людських взаємодій у переході від полювання і збирання до сільського господарства.

Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), кидає виклик давнім припущенням про походження землеробства. Замість того щоб акцентувати увагу на впливі навколишнього середовища, як це робили багато попередніх теорій, автори роботи підкреслюють ключову роль соціальних взаємодій у цьому переході одному з найважливіших поворотних моментів в історії людства.

Цей зсув, який відбувся приблизно 12 000 років тому, поклав кінець мисливсько-збиральницькому способу життя, що підтримував людство протягом сотень тисяч років. Він широко розглядається в популярних працях, таких як Sapiens: Коротка історія людства Юваля Ноя Харарі.

Нова математична модель кидає виклик традиційним теоріям

Дослідники з Університету Бат, Інституту еволюційної антропології Макса Планка, Кембриджського університету, Університетського коледжу Лондона та інших установ розробили нову математичну модель, яка ставить під сумнів традиційне уявлення про те, що перехід до сільського господарства був викликаний зовнішніми факторами, такими як зміна клімату, збільшення кількості опадів або утворення родючих річкових долин.

Замість цього дослідження показує, що люди самі відігравали активну роль у цьому перетворенні. Відмінності в темпах зростання населення та смертності, спричинені конкуренцією між мисливцями-збирачами та ранніми землеробськими громадами, відігравали ключову роль у поширенні та розвитку сільського господарства в різних регіонах.

Застосування моделей хижак-жертва до людських суспільств

Використовуючи модель, спочатку розроблену для вивчення взаємодії хижаків і жертв, дослідники проаналізували, як ранні землероби та мисливці-збирачі могли впливати один на одного. Результати свідчать, що ранні землеробські суспільства поширювалися через міграцію, конкуренцію та культурний обмін, змінюючи спосіб життя мисливців-збирачів і їхню взаємодію з навколишнім середовищем.

Доктор Хав’єр Рівас з кафедри економіки Університету Бат зазначив:

«Наше дослідження пропонує новий погляд на доісторичні суспільства. Завдяки статистичному узгодженню нашої теоретичної моделі хижак-жертва з динамікою населення, відтвореною за радіовуглецевими датами, ми дослідили, як зростання населення формувало історію, і виявили цікаві закономірності—наприклад, як поширення землеробства, суходолом чи морем, впливало на взаємодію різних груп. Найважливіше, що наша модель також підкреслює роль міграції та культурного змішування у виникненні сільського господарства.»

Дослідницька група планує розширити модель, додавши більше деталей і протестувавши її на ширших географічних регіонах.

Доктор Рівас додав:

«Ми сподіваємося, що розроблені нами методи згодом стануть стандартним інструментом для розуміння взаємодії популяцій у минулому, відкриваючи нові перспективи не лише щодо переходу до землеробства, а й для інших ключових моментів в історії.»