«Ноги» морських півнів виявилися органами нюху

Океанські риби, які пристосовані до донного способу життя і переміщуються в тому числі за допомогою шести придатків, які зовні нагадують ноги, продемонстрували раніше не вивчений і відносно недавній еволюційний процес. Міжнародна команда вчених проаналізувала, як морські півні використовують свої «ноги», і дійшла висновку, що придатки за функцією близькі до органів нюху.

Сучасні дослідження у сфері еволюції продовжують відкривати нові деталі походження та розвитку різних видів, зокрема людей. Автори нещодавньої наукової роботи по-новому подивилися на старі відеозаписи за участю мавп і виявили, що ці тварини здатні вимовляти деякі слова людської мови. Інша публікація показала, що мурашині матки, на відміну робочих мурах, навчилися з’їдати хворе потомство і «переробляти» отримані поживні речовини, використовуючи їх для розмноження. Це дозволило пристосуватися до специфічного способу життя, у якому матка покидає гніздо і може винести з нього заражених личинок.

Фахівці з Гарвардського університету, Стенфордського університету, Університету Роджера Вільямса (все — в США), Товариства Макса Планка (Німеччина) та Університету Генуї (Італія) проаналізували, навіщо морським півням «ноги» і як ці океанські риби ілюструють механізми. Наукові статті, присвячені функції та появі розглянутих придатків, опублікував журнал Current Biology.

«Ноги» морських півнів — насправді продовження шести грудних плавців. Вони дозволяють пересуватися настільки майстерно, що інші риби, як правило, спілкуються з морськими півнями і крадуть їхній видобуток.

Спостерігаючи за полюванням морських півнів у неволі, вчені виявили, що ці риби чергують короткі періоди плавання та «ходьби». Вони також іноді дряпали поверхню піску, щоб без візуальних підказок виявити молюсків, що знаходяться під його шаром. Оскільки морські півні легко знаходили навіть спеціально закопані капсули з окремими хімічними речовинами, дослідники зробили висновок, що «ноги» риб чутливі не лише до механічних, а й до хімічних подразників.

Крім того, автори наукової роботи випадково відкрили ще один вид морських півнів, які використовують «ноги» для пересування та зондування, але не вміють знаходити та викопувати видобуток, захований у піску. У середині дослідження команда вчених отримала для експериментів партію риби, яка відрізнялася від відомої їм. У результаті перший вид назвали Prionotus carolinus, а другий — Prionotus evolans.

У морських півнів, котрі вміють копати, «ноги» формою нагадували лопатки, вкриті спеціальними виступами — аналогами смакових рецепторів, «сосочками». У риб, які за допомогою «ніг» лише пересуваються та зондують океанське дно, придатки мали форму стрижня без виступів. Порівнявши зразки морських півнів у Музеї порівняльної зоології, вчені дійшли висновку, що «сосочки» можна вважати прикладом відносно недавньої та характерної для мешканців лише кількох місць еволюційної спеціалізації – одностороннього розвитку організму, що дозволяє максимально адаптуватися до умов довкілля.

За словами авторів статті, на прикладі «ходячих» риб можна детальніше вивчити, як еволюція допомагає адаптуватися до специфічних умов. Генетичні чинники, які контролюють розвиток «ніг» морських півнів, можуть відповідати за появу кінцівок і в інших організмів, зокрема в людини.