У мережі активно обговорюють жахливих вовків — вимерлий вид доісторичних вовків, що колись бродили Північною Америкою, і які стали відомими завдяки фентезі-серіалу HBO Гра престолів. Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences, що базується в Далласі, заявляє, що їй вдалося “воскресити” цей доісторичний вид Льодовикового періоду (Aenocyon dirus) у вигляді трьох генетично модифікованих вовченят сірого вовка, на ім’я Ромул, Рем і Кхалісі.
«1 жовтня 2024 року вперше в історії людства компанія Colossal успішно відновила вимерлий вид за допомогою науки про де-вимирання», — йдеться в офіційному пресрелізі компанії. «Інновації Colossal у науці, технологіях і охороні природи дозволили досягти того, чого раніше не вдавалося зробити: відновити вид із нульової популяції».
Завдяки густим білим шкурам, яких не спостерігається у сучасних вовків, ці вовченята справді можуть виглядати як новий тип вовка. Але, за словами Карла Сагана, американського астронома та наукового популяризатора: «Надзвичайні твердження потребують надзвичайних доказів».
Наразі подробиць про дослідження, що не пройшло рецензування, майже немає. Громадськості доступні лише зображення та цитати, надані Colossal.
Джеремі Остін, директор Центру стародавньої ДНК в Австралії, повідомив ScienceAlert, що насправді компанія просто створила генетично модифікованого сірого вовка, який виглядає так, як Colossal уявляє собі жахливого вовка. І навіть це — предмет суперечок, адже собачі види дуже схожі морфологічно, і визначити зовнішність вимерлого представника з родини лише за скам’янілостями — вкрай складно.
Еволюційна біологиня з Colossal, Бет Шапіро, дала визначення «виду», яке Остін вважає оманливим.
«Поняття виду — це людська класифікація, і всі можуть не погоджуватись, і всі можуть мати рацію», — сказала Шапіро New Scientist. «Я вважаю, що найкраще визначення виду — це якщо організм виглядає як той вид, поводиться як той вид, виконує його екологічну роль — значить, це він», — сказала вона ABC News.
Але зовнішність — це ще не все. Наприклад, криптичні види — це організми, які майже не відрізняються зовні, але є генетично різними й не схрещуються між собою.
Остін порівняв визначення Шапіро з казкою «Нові шати короля»:
«Якщо ти кажеш, що щось зробив, і в це повірила достатня кількість людей — отже, ти зробив. А багато вчених, ймовірно, будуть лише знизувати плечима й казати: “Це білий сірий вовк. І це аж ніяк не жахливий вовк за жодним визначенням виду”. Я не вважаю це справжнім прикладом де-вимирання».
Генетично модифіковані вовченята
Генетик Адам Бойко з Університету Корнелла, який не брав участі в проєкті, також зазначив у розмові з New York Times, що не вважає Ромула, Рема і Кхалісі «воскреслими» жахливими вовками. Незважаючи на спорідненість, генетичні дослідження показали, що жахливі вовки відокремилися від інших канід приблизно 5,7 мільйона років тому й не обмінювалися генами з сірими вовками Північної Америки.
Щоб створити цих вовченят, вчені з Colossal використали генетичні дані минулих досліджень, провівши всього 20 точкових змін серед 2,5 мільярда пар основ у клітинах зародкової лінії сірого вовка. Потім вовченят виносили та народили собаки-сурогати. Хоча Colossal і не заявляє, що створила генетично точного жахливого вовка, Остін вважає, що навіть щоб створити щось, що виглядає й поводиться як жахливий вовк, знадобилося б десятки або й сотні тисяч генетичних змін.
З 20 змін, п’ять стосувалися виключно білого забарвлення шерсті, за словами Шапіро для New Scientist.
Метт Джеймс, головний фахівець з тварин у Colossal, який курирував вагітності та народження, сказав New York Times, що він одразу зрозумів, що все вдалося, як тільки побачив білу шерсть у новонароджених вовченят.
Остін визнає, що дослідження має цінність і може бути корисним для охорони природи, генетики та розуміння еволюції.
«Але щоб досвідчений біолог, який займається вовками, сказав: “Це жахливий вовк, бо він білий” — це вже занадто спрощено, і таке “воскресіння” тільки дискредитує саму ідею».
Colossal стверджує, що пишається поверненням жахливого вовка до його “законного місця в екосистемі”. Але чи це дійсно його місце? І чи ця екосистема ще існує?
«Чи є місце для жахливих вовків у сучасному світі?» — розмірковує Остін.
«Чи це просто зоопаркові тварини, яких люди платитимуть, щоб побачити й сказати: “О, ми бачили жахливого вовка”, — поки я стою десь на фоні й кажу: “Ні, ви бачили білого сірого вовка”». «Це як та історія про китайський зоопарк, де собакам пофарбували шерсть під панд. І всі повірили».