Астероїд, що знищив динозаврів, міг «подарувати» планеті вибухове зростання грибів.

Коли близько 66 мільйонів років тому астероїд врізався в Землю на межі крейдового та палеогенового періодів, це стало однією з наймасштабніших катастроф в історії планети. Для динозаврів цей удар став фатальним, але для іншої форми життя він, як не дивно, міг відкрити нові можливості — для грибів.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, припускає, що після масового вимирання на планеті могло статися глобальне «цвітіння» грибів — різке збільшення їхньої кількості по всьому світу.

Гриби вже «переживали» подібні катастрофи

Вчені вже знали, що після ще більш давнього масового вимирання — Пермсько-тріасового (приблизно 252 мільйони років тому) — гриби масово поширювалися по всій планеті. Проте після загибелі динозаврів подібні сліди були зафіксовані лише в одному регіоні Нової Зеландії.

Саме це й зацікавило дослідників з Університету Джонса Гопкінса. Вони вирішили перевірити, чи було це локальне явище насправді глобальним.

Пошук слідів у стародавніх породах

Команда вчених досліджувала зразки осадових порід із добре збережених геологічних ділянок у Колорадо та Північній Дакоті. Вони аналізували відклади пізнього крейдового періоду, межу крейда–палеоген і ранній палеоцен.

Щоб не зруйнувати крихкі сліди давніх організмів, дослідники використали м’якший метод обробки зразків, який дозволяє зберегти навіть найдрібніші спори грибів — на відміну від стандартних кислотних методів.

Грибні шипи в розрізі ями Боурінг. (A) Фотографія ліворуч, що показує літостратиграфію з межею K/Pg, позначеною пунктирною жовтою лінією, вирівняною зі стовпчастою діаграмою (праворуч) відсотка грибних форм серед загальної кількості мікроскам’янілостей у кожному зразку. (B) Репрезентативні зображення найпоширеніших грибних морфотипів у трьох грибних шипах.

Результат виявився несподіваним: у всіх трьох регіонах зафіксували різке збільшення грибкових спор.

Ознаки «грибкового вибуху» ще до падіння астероїда

Аналіз показав, що зростання кількості грибів почалося ще приблизно за 10–30 тисяч років до самого удару астероїда. Вчені пов’язують це з кліматичними змінами, спричиненими потужними вулканічними виверженнями в районі Деканських трапів (сучасна Індія).

В атмосферу тоді потрапили величезні обсяги сірчистого газу та попелу, що могло охолодити клімат і зруйнувати рослинні екосистеми. У таких умовах гриби, які відіграють роль природних «переробників» органіки, отримали ідеальне середовище для розвитку.

Після удару — ще один, ще потужніший сплеск

Однак найцікавіше почалося після падіння астероїда. Дані показали ще більш різкий і масштабний стрибок грибкової активності по всій планеті.

Причина цього проста й водночас драматична: масова загибель живих організмів. Після удару Земля пережила так звану «ударну зиму» — різке затемнення атмосфери, похолодання та колапс екосистем. Величезна кількість мертвої органіки стала справжнім «бенкетом» для грибів.

Чому гриби виграли від катастрофи

Гриби — це природні розкладачі. Вони швидко заселяють середовища, де багато мертвої органіки, і відіграють ключову роль у переробці біомаси.

Тому після глобальних катастроф, коли рослинність і тваринний світ масово гинуть, саме гриби отримують тимчасову перевагу. Вони не просто виживають — вони стрімко розмножуються, використовуючи ресурси, які стають доступними.

Що це означає для науки

Дослідження показує, що масове вимирання — це не лише історія про зникнення видів, а й про радикальне переформатування екосистем. Після катастроф планета не залишається «порожньою» — вона переходить у новий стан, де домінують інші форми життя.

І в цьому випадку одними з головних «переможців» давніх катастроф могли стати гриби — непомітні, але надзвичайно важливі учасники земної біосфери.

error: Вміст захищено!!!
Exit mobile version