Хвилі спеки стають частішими та смертоноснішими

Хвилі спеки, з якими ми зараз стикаємося, становлять серйозну загрозу для вразливих груп населення, таких як люди похилого віку, хворі та ті, хто має фінансові труднощі. Хвиля спеки 2003 року служить похмурим нагадуванням про те, наскільки руйнівними можуть бути такі події. За цей час температура в Європі підскочила до 47,5 градусів за Цельсієм, що призвело до одного з найбільш катастрофічних природних катаклізмів у новітній історії, жертвами якого, за оцінками, становлять від 45 000 до 70 000 лише за кілька тижнів.

Окрім людських жертв, екологічні та економічні втрати були значними. Ліси були охоплені вогнем, на полях висихав посів, міські пункти швидкої допомоги працювали на максимальну потужність. У всьому світі фінансовий збиток склав приблизно 13 мільярдів доларів США. З усім тим, громадськість залишається менш обізнаною про ризики теплових хвиль, ніж про інші екстремальні кліматичні явища.

Це проблема, як вказує дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications . Хвилі спеки, подібні до тієї, яку ми бачили в 2003 році, можуть стати новою нормою в найближчі роки.

Поєднання епідеміології та моделювання клімату

Дослідники з Інституту екологічних рішень при ETH Zurich співпрацювали з міжнародною групою епідеміологів у дослідженні. З 2013 року вони систематично збирали дані про щоденну надмірну смертність, пов’язану зі спекою, для 748 міст і громад у 47 країнах Європи, Південно-Східної Азії, Латинської Америки, США та Канади.

Дослідники використовували цей набір даних, щоб обчислити співвідношення між середньодобовою температурою та смертністю для всіх 748 місць. З цього вони змогли встановити ідеальну температуру для кожного місця, де надлишкова смертність є найнижчою. Наприклад, у Бангкоку це значення становить 30 градусів за Цельсієм, у Сан-Паулу — 23, у Парижі — 21, а в Цюриху — 18 градусів за Цельсієм.

Змодельовані фізично правдоподібні екстремальні погодні умови

Кожна десята градуса вище цього ідеального значення збільшує надмірну смертність. «Не вся спека однакова», — пояснює Самуель Люті, провідний автор дослідження та докторант під керівництвом Девіда Бреша, професора погодних і кліматичних ризиків. «Та сама температура має абсолютно різний вплив на пов’язану зі спекою надмірну смертність серед населення Афін та Цюриха».

Це залежить не лише від температури, а й від фізіології (акліматизація), поведінки (довга сієста посеред дня), міського планування (зелені насадження проти бетону), демографічної структури населення та місцевої системи охорони здоров’я.

Використовуючи це ідеальне значення, дослідники розрахували, як розвиватиметься надлишкова смертність із підвищенням середньої глобальної температури на 0,7 градуса (значення у 2000 році), 1,2 градуса (значення у 2020 році), 1,5 та 2 градуси. Вони використовували п’ять особливо потужних кліматичних моделей, відомих як SMILE (великі ансамблі початкових умов з однією моделлю).

«Ми запускали ту саму модель до 84 разів, з дещо різними погодними умовами кожного раунду. Це дало нам безліч можливих погодних систем, які можуть виникнути, якщо в атмосфері є певна кількість CO2», — пояснює Люті. Потім дослідники поєднали ці дані з епідеміологічною моделлю, щоб розрахувати відповідну смертність від спеки.

Попередні прогнози смертності, пов’язаної зі спекою, здебільшого базувалися на розрахунках, які використовували одну кліматичну модель протягом певного періоду часу.

«Наш метод дозволяє нам набагато ефективніше кількісно визначати екстремуми в кліматичній системі та зменшувати невизначеності, які виникають через особливості певних моделей». Використовуючи суперкомп’ютери, Люті обчислив вплив фізично можливих погодних явищ протягом понад 7000 років на смертність, пов’язану зі спекою. Розмір відповідного набору даних перевищує 1 терабайт.

До 15 відсотків смертей пов’язані зі спекою

Результати показують, що ризик хвиль спеки з високою надлишковою смертністю вже різко зріс за останні 20 років. «Надмірна смертність такого спекотного літа, як 2003 року, раніше вважалася екстремальною подією, яка буває раз на століття. Тепер ми очікуємо, що це відбуватиметься раз на 10-20 років, — каже Люті, — або, у світі, де температура на 2 градуси тепліша, у багатьох місцях кожні два-п’ять років».

Показники смертності від спеки, які вважалися дуже малоймовірними у 2000 році (один раз на 500 років), відбуватимуться 14 разів на 100 років за сценарієм 2 градуси. Якщо припустити відсутність адаптації до спеки, ймовірність смертності під час таких екстремальних хвиль спеки зросте в 69 разів.

Регіони, які особливо схильні до ризику ескалації хвиль спеки, включають узбережжя Мексиканської затоки та Атлантичного океану США, тихоокеанське узбережжя Латинської Америки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Середземноморського регіону. Навіть за сценаріїв помірного клімату спекотне літо в цих регіонах може призвести до десяти відсотків усіх смертей у країні, пов’язаних зі спекою. Париж особливо постраждав від спеки у 2003 році.

Цифра на той час була п’ять-сім відсотків; це означає, що лише у французькому мегаполісі хвиля спеки призвела до передчасної смерті – від зневоднення, теплового удару та серцевого нападу – близько 2700 людей.

«Згідно з нашими підрахунками, у майбутньому до 15 відсотків смертей у Парижі можуть бути пов’язані зі спекою», — каже Люті. Європа є однією з гарячих точок, особливо Південна Європа. Тут діють два фактори: температура тут зростає вдвічі швидше, ніж середня глобальна, а населення непропорційно старше.

Тривожна перспектива

«Результати мене налякали», — каже 30-річний кліматолог. «Коли я працював над дослідженням, я завжди намагався зазирнути за цифри та побачити реальне життя людей, яких торкнулися зміни. Це викликає занепокоєння».

Зокрема, як він зазначає, тому що припущення, які лежать в основі моделювання, насправді консервативні. Дослідження припускає, що глобальна середня температура підвищиться максимум на 1,5-2 градуси за Цельсієм, але з викидами парникових газів на нинішньому рівні більш імовірна цифра становить 2,6 градуса.

І майбутні сценарії не враховують прогнозоване зростання населення, міграцію до міст і збільшення кількості людей похилого віку – всі фактори, які, ймовірно, ще більше підвищать надмірну смертність, пов’язану зі спекою. У дослідженні також бракувало епідеміологічних даних для Африки та Індії, обох регіонів, які сильно постраждали від кліматичної кризи та бідності.

Як стверджують дослідники, результати підкреслюють терміновість дій. Люті стверджує, що для того, щоб принаймні стримати зростаючі хвилі спеки, найважливішим кроком є ​​поступова відмова від викопного палива якомога швидше. Дослідження показує, що хоча ризик вже високий при 1,5 градуса, він все ще значно нижчий, ніж при 2 градусах. Однак суспільство також може частково адаптуватися до вищих температур, щоб зменшити вплив майбутніх теплових хвиль. «Тепер ми повинні підготуватися до неминучого й керувати ним, уникаючи некерованого за будь-яку ціну», — рекомендує Люті. Джерело