В Антарктиді зафіксували сотні «льодовикових землетрусів»: вони можуть розкрити долю льодовика Судного дня.
Вчені виявили сотні раніше невідомих льодовикових землетрусів біля узбережжя Антарктиди. Нові дані можуть допомогти краще зрозуміти, як змінюється льодовик Туейтса, відомий як «льодовик Судного дня», танення якого здатне суттєво прискорити підвищення рівня Світового океану.
Дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, охоплює період із 2010 до 2023 року. За цей час дослідники зафіксували понад 360 сейсмічних подій, більшість із яких раніше не потрапляли до міжнародних каталогів землетрусів.
Як виникають льодовикові землетруси
Такі землетруси не пов’язані з рухом тектонічних плит. Вони виникають тоді, коли величезний айсберг відколюється від краю льодовика, падає в океан, а потім перевертається та з великою силою вдаряється об льодовиковий масив. Саме цей удар створює потужні сейсмічні хвилі, які можуть поширюватися на тисячі кілометрів.
Вперше подібні явища виявили понад два десятиліття тому у Гренландії, однак в Антарктиді вони залишалися майже невловимими через меншу інтенсивність та складність спостережень.
Найбільша активність — біля льодовика Туейтса
Із понад 360 зафіксованих подій 245 сталися поблизу морської частини льодовика Туейтса. Саме він вважається одним із найнестабільніших льодовиків планети.
Його називають «льодовиком Судного дня», адже повне руйнування цього льодовикового масиву може підняти рівень світового океану приблизно на три метри. Крім того, його дестабілізація здатна вплинути на сусідні льодовики Західної Антарктиди, ще більше посилюючи глобальне підвищення рівня моря.
Незвичний зв’язок із рухом льодовика
Дослідники звернули увагу, що найбільша кількість льодовикових землетрусів припала на 2018–2020 роки. Саме тоді супутникові спостереження зафіксували прискорення руху крижаного язика Туейтса в напрямку океану.
На відміну від Гренландії, де подібні землетруси значною мірою залежать від сезонного потепління, в Антарктиді головним чинником можуть бути зміни температури та циркуляції океанічних вод, які підмивають льодовик знизу. Саме цей механізм зараз викликає особливий інтерес у науковців.
Ще одна загадка Антарктиди
Окрім Туейтса, дослідники виявили другу групу сейсмічних подій поблизу льодовика Пайн-Айленд. Проте вони виникали на відстані 60–80 кілометрів від узбережжя, тому навряд чи були пов’язані з відколюванням айсбергів. Походження цих сигналів поки що залишається невідомим і потребує додаткових досліджень.
Чому це відкриття важливе
Льодовикові землетруси можуть стати новим інструментом для спостереження за змінами в Антарктиді. Вони дозволяють відстежувати процеси руйнування льодовиків навіть тоді, коли прямі спостереження ускладнені суворими природними умовами.
Науковці сподіваються, що подальше вивчення таких сейсмічних подій допоможе точніше оцінити швидкість руйнування льодовика Туейтса та покращити прогнози майбутнього підвищення рівня Світового океану, яке залишається одним із головних викликів зміни клімату.
