Можливо, ви чули про парадокс Фермі, але якщо ні, то ось про нього у двох словах: враховуючи високу ймовірність існування інопланетного життя у Всесвіті, чому ніхто ще досі не зв’язався? Чому ми не мали жодного контакту з представниками інопланетних цивілізацій?
Якщо існує багато інших цивілізацій, можливо, навіть більш розвинених ніж наша, з огляду на вік Всесвіту, чому вони не роблять те ж, що і ми – відправляють зонди, шукають ознаки життя?
Одна з концепцій – це Великий фільтр. За цією гіпотезою, перш ніж інопланетні цивілізації можуть залишити свою зоряну систему та почати колонізацію галактики, щось відбувається, що перешкоджає їм у цьому. Ми не знаємо, чи це перехід від одноклітинного життя до тварин, здатних використовувати інструменти, чи це щось інше, що відбувається після того, як ми досягли поточного рівня розвитку.
Невідомо, чи пройшло людство через цей “великий фільтр” чи він ще попереду. Чи можливо, що більшість цивілізацій не змогли перейти від одноклітинного життя, а ми – виняток? Або, можливо, ми, як і інші цивілізації, самознищимося, перш ніж зможемо залишити Землю через війни або вичерпання ресурсів?
Деякі філософи та науковці вважають, що виявлення життя на Марсі може мати негативні наслідки для нашого розуміння місця Великого фільтра.
Професор філософії Оксфордського університету Нік Бостром сподівається, що пошуки позаземного життя будуть марними. За його словами у статті MIT Technology Review (2008), якщо ми знайдемо прості форми життя, це вказуватиме на те, що фільтр знаходиться після цього етапу еволюції. Знахідка багатоклітинного життя ще більше звузить можливі моменти “фільтрації”.
Бостром вважає, що ми повинні аналізувати земне життя, аби визначити, які еволюційні кроки були малоймовірними. Він пише, що якщо явище відбувалося лише раз, це може бути ключовим моментом. Наприклад, здатність до польоту, зір, фотосинтез та розвиток кінцівок еволюціонували на Землі кілька разів, тому вони не є кандидатами.
Він також вказує на еволюційні події, які відбулися після тривалого часу підготовки умов, як на ознаки малоймовірного переходу, наприклад, перша поява життя. Еволюція від тварин до людей відбулася відносно швидко в геологічному масштабі, що робить її слабким кандидатом на роль події Великого фільтра.
Якщо ми знайдемо хребетних на Марсі (що малоймовірно, але можливо), Бостром вважає це поганим знаком, оскільки це означатиме, що більша частина Великого фільтра ще попереду, і ми можемо зіткнутися з загрозою зникнення, не досягнувши технологічної дозрілості для міжзоряних подорожей.
«Таке відкриття було б справжнім ударом. Це була б найгірша новина, яку коли-небудь друкували на першій сторінці газети», – пише Бостром. «Тому я сподіваюсь, що наші космічні зонди виявлять лише безжиттєві камені та піски на Марсі, Європі (супутнику Юпітера) та інших місцях дослідження наших астрономів. Це залишить нам надію на велике майбутнє для людства».
Отже, хоча існують інші теорії, що пояснюють парадокс Фермі, якщо Бостром правий, знаходження свідчень розвинених цивілізацій буде доброю новиною, але виявлення неправильних етапів життя, що еволюціонували незалежно у нашій Сонячній системі, стане найгіршою можливою новиною. Джерело