Уламкові астероїди утворюються, коли астероїди стикаються, а їхні осколки знову збираються в нові, перемішані астероїди. І коли вони це зроблять, згідно з новим дослідженням, вони можуть надати оновленому астероїду тимчасове магнітне поле.
Цей результат може вирішити таємницю, яка роками бентежила астрономів: деякі металеві метеорити містять сліди магнетизму, ніби вони несуть залишки внутрішніх магнітних полів. Це не повинно бути можливим. Навіть якщо метеорит містить залізо, не очікується, що він матиме циркулююче динамо, як те, що є у внутрішньому ядрі Землі, яке, на думку вчених, є необхідним для створення магнітного поля.
«Мені було відомо про цю головоломку протягом деякого часу», — сказав Чжунтян Чжан, планетолог з Єльського університету. І коли він вивчав уламкові астероїди, головоломка повернулася до його думки. Тож Чжан і його колега з Єльського університету Девід Берковічі звернулися до моделювання зіткнень астероїдів.
Вони виявили, що коли два багаті залізом астероїди розбиваються один про одного й розлітаються на осколки, деякі з цих осколків об’єднуються у більш холодне внутрішнє ядро, яке вкрите теплішим шаром розплавленої породи. Потім, якби осколки були потрібного розміру, холодне ядро почало б вилучати елементи, такі як сірка, з гарячої рідини.
Ця модель показала, що отримана теплопередача може створити циркуляцію, достатню для запуску динамо і, таким чином, магнітного поля. І якби таке динамо сформувалося, воно могло б проіснувати мільйони років — і його сліди могли б бути виявлені астрономами через довгий час. Джерело