Нещодавно, за астрономічними мірками, зірка HD 7977 пролетіла поруч із Сонцем. Ймовірно, досить близько, щоб торкнутися хмари Оорта. Вчені проаналізували, як вона та інші зірки-гості могли вплинути на об’єкти Сонячної системи. Вже кілька років астрономи аналізують дані огляду Gaia у пошуку об’єктів, які зближалися із Сонячною системою у минулому або підлетять у майбутньому. Одним із таких об’єктів визнали зірку HD 7977 — жовтий карлик масою із Сонце, який сьогодні знаходиться на відстані близько 246,9 світлового року від нас.
Аналіз найновіших даних огляду Gaia показав, що приблизно 2,47 мільйона років тому HD 7977 пролетіла на відстані кількох тисяч астрономічних одиниць (астрономічна одиниця – середня відстань від Сонця до Землі).
Хмара Оорта, сферичний шар з крижаних об’єктів, що оточує Сонце, розташовується на відстані від двох до 10 тисяч астрономічних одиниць. Тому зірка мала потривожити тіла у хмарі і довгоперіодичні комети. Щоб зрозуміти, наскільки більшим міг бути її вплив, міжнародна група вчених змоделювала взаємодію зірки HD 7977 та об’єктів Сонячної системи.
Для початку вчені звели воєдино відомі дані по HD 7977. Виявилося, що це може бути подвійна зірка, на що вказують кілька незалежних параметрів її руху та особливостей спектра.
За розрахунками дослідників, приблизно 2,47 мільйона років тому ця зірка наблизилася до Сонця на відстань менше ніж 12,3 тисячі астрономічних одиниць (з ймовірністю 90% – що менше ніж 0,2 світлового року) або навіть менше ніж 2,5 тисячі астрономічних одиниць (з ймовірністю 10% – що менше ніж 0,05 світлового року). Нагадаємо, сьогодні найближча до нас зірка лежить більш ніж за чотири світлові роки від Сонця.
Автори не виключили зближення до однієї тисячі астрономічних одиниць. Це надзвичайно мала відстань: вченим відомі навіть карликові планети Сонячної системи, відстань яких до Сонця буває понад тисячу астрономічних одиниць.
При моделюванні впливу «гостей» на довгоперіодичні комети, крім HD 7977, астрономи враховували ще дві зірки: P0506 (код з каталогу StePPeD, зібраного авторами дослідження), що підлетіла на відстань 0,65 світлового року 1,08 мільйона років тому і підлетіла на 1, 63 світлового року 1,47 мільйона років тому WD 1446+286.
За результатами моделювання автори зробили висновок, що HD 7977 може поодинці «нести відповідальність» за зміну перигелію 40% довгоперіодичних комет, які раніше не наближалися до Сонця ближче ніж на 100 астрономічних одиниць. Наприклад, C/2010 S1, ймовірно, не наближалася до центру системи ближче ніж на 1716 астрономічних одиниць, а тепер підлітає на відстань до чотирьох астрономічних одиниць.
Тому без урахування впливу HD 7977 та інших подібних «гостей» неможливо точно моделювати історію траєкторій найдальших об’єктів Сонячної системи.
Також автори дослідження наголосили, що вони оновили свій каталог «гостей» Сонячної системи StePPeD. Зараз у ньому 59 зірок, які підлітали до Сонця на відстань менше одного парсека (206 тисяч астрономічних одиниць). Найперспективнішим новим об’єктом для вивчення вчені вважають зірку HD 102928 в 3,5 раза масивнішою за Сонце, що пролетіла повз нашу систему на відстані 0,4 парсека близько 3,94 мільйона років тому.
Поява настільки потужного об’єкта, як зірка HD 7977, в 0,2 світлового року від Сонця (не кажучи вже про більш малі дистанції) мала серйозно порушити динаміку багатьох комет і частини астероїдів. Таке обурення здатне викликати падіння Землю досить великих тіл. Зазначимо, що 0,8 мільйона років тому на планету впав астероїд, що дав вибух у мільйон мегатонн, за цією подією чисельність предків людей, встановлена генетичними методами, багато разів і надовго скоротилася.