By 
Коли руйнується великий будинок, людей під завалами треба знайти якомога скоріше. Вчені, пов’язані з NASA, ще десять років тому розробили прилад, здатний це зробити дуже швидко. Йдеться про мікрохвильовий радар FINDER, що може «відчувати» найменші рухи крізь товщу уламків, як пише The Universe. Space.Tech
Як люди опиняються під уламками
Жорстокі обстріли ракетами та дронами, яких росія завдає Україні, на превеликий жаль, не завжди повністю знешкоджуються силами ППО. Час від часу ракети прориваються до своїх цілей, якими нерідко стають багатоповерхові житлові будинки. Тоді вся країна бачить людей, загиблих під уламками власних осель.
Проте шкоду від цих варварських дій можна суттєво зменшити. Річ у тім, що при руйнуванні будинків велика кількість людей гине не під час власне руйнування, а значно пізніше. Поранені виявляються затиснутими під завалами й повільно помирають від відсутності води та медикаментів.
Саме тому на завалах відразу починають працювати рятувальники, й головне їхнє завдання — швидко знайти тих, хто вижив. Але це завдання не таке вже й просте. Побачити людину під великими уламками неможливо. Та й почути її вкрай важко, адже навіть крики далеко не завжди можуть пройти крізь товщу бетону й цегли.
До того ж поранений може бути непритомним або занадто слабким і неспроможним голосно кричати. У цих випадках рятувальники покладаються на спеціально тренованих собак, але й вони не завжди можуть вчасно допомогти, адже дістатися до поранених треба за лічені години. Для цього треба точно знати, де вони перебувають, а собаки часто не можуть вказати це місце.
NASA приходить на допомогу
При цьому проблема пошуку людей під завалами не прив’язана виключно до бойових дій. Частіше вона виникає при землетрусах, схожих на той, який нещодавно вразив Туреччину. Саме для цих випадків ще 2010 року фахівці NASA розпочали розробляти технологію, здатну знаходити живих людей під уламками значно ефективніше за будь-яких собак.
Тоді Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США (FEMA) зіткнулося з наслідками руйнівного землетрусу на Гаїті. Сотні людей у Порт-о-Пренсі загинули під завалами через те, що їм не змогли вчасно прийти на допомогу. Запит стосовно розробки технології, яка б запобігла цьому в майбутньому, був спрямований до Науково-технічного управління Міністерства національної безпеки США.
Зрештою цей запит опинився в Лабораторії реактивного руху (JPL NASA) у Південній Каліфорнії. Її співробітники вже мали напрацювання, отримані під час спільних із військовими розробок, метою яких було почути серцебиття людини крізь перешкоди. Фактично ця технологія створювалася для того, щоб американські військові могли побачити своїх супротивників, які ховаються всередині будівель.
Тепер її вирішили використати з мирною метою. Так з’явився прилад, відомий під назвою FINDER (Finding Individuals for Disaster Emergency Response). Його прототип за кілька років створили фахівці саме цієї лабораторії за фінансування все того ж Міністерства національної безпеки.
Що таке FINDER?
По суті своїй FINDER є мікрохвильовим радаром. Він випускає електромагнітні імпульси певної частоти, здатні проходити крізь товщу твердого матеріалу, поступово поглинаючись і відбиваючись від нього.
Та частина енергії, що відбивається від перешкод, потім потрапляє до детектора й аналізується. За характером відбитих хвиль можна дізнатися про те, чи є під завалами великі порожнини. Ба більше, постійне випромінювання імпульсів дозволяє відстежувати найдрібніші рухи. Саме так вдається виявити серцебиття людей, які перебувають під завалами.
FINDER може розрізняти рухи людей і техніки й навіть людей і тварин, що є важливим в умовах швидких темпів пошуково-рятувальних робіт. При цьому це достатньо компактний прилад. Розробники змогли розмістити його у стандартному пластиковому кейсі Pelican, що використовується для транспортування різного спорядження рятувальників.
Прототип FINDER, представлений 2013 року, не був позбавлений недоліків. Він не міг визначати кількість людей під завалами. А деякі матеріали (наприклад, сталь) занадто сильно поглинали його хвилі, й він не бачив те, що за ними відбувається. Та в цілому роботу прототипа схвалили й замовили продовження робіт по ньому.
Чи сталася революція у пошукових роботах?
Подальшою розробкою FINDER зайнялася SpecOps Group Inc. із Сарасоти (штат Флорида), що разом з іншою компанією отримала ліцензію на створення його комерційної версії. Її засновниками стали Едріан Гарулей і Том Коултер. Усе керівництво фірми складається з колишніх військових і співробітників NASA.
За допомогою JPL NASA фахівці SpecOps змогли створити кілька нових прототипів і значно вдосконалити радар. Вони навіть наділили його новими функціями. Зокрема, у комерційному варіанті FINDER може відшукати людей під завалами. Щоправда, надалі частина інженерів перейшла в інші проєкти, а друга компанія відмовилася від виробництва цього перспективного приладу.
Проте SpecOps продовжують випускати цей радар. Остання версія X3 FINDER важить лише 6 кг, а підготовка його до роботи займає 30 секунд. Уперше цей пристрій був застосований на Багамських островах під час ліквідації наслідків урагану Доріан. Однак тривалий час його застосування відбувалося без широкого розголосу.
Річ у тім, що FINDER продавали переважно державним службам всередині США. Тому відомий він був здебільшого серед американських рятувальників. Проте останніми роками ситуація змінюється: радар закупили рятувальні служби Великої Британії, Франції, Норвегії, Саудівської Аравії та Філіппін.
Тож, цілком можливо, невдовзі революція у пошукових роботах таки станеться. Щоправда, на заваді цьому є кілька об’єктивних причин. По-перше, ринок для подібних пристроїв надзвичайно вузький. Їх купують майже виключно державні рятувальні служби, й практично завжди — через неповороткі системи державних закупівель.
По-друге, FINDER — не єдина подібна розробка. Радари для пошуку людей, що працюють на хвилях різної довжини, розробляються вже не одне десятиліття. Результати цих робіт можна назвати успішними, хоч і з застереженнями, оскільки 100% гарантії жоден із них не дає. У будь-якому разі, винахід фахівців NASA зможе врятувати не одне людське життя.
Comments