Квантові комп’ютери зазвичай потребують майже стерильних лабораторних умов. Але австрійські вчені вирішили перевірити, чи зможе така технологія працювати там, де навколо вакуум, радіація та шалені перепади умов — на орбіті Землі.
Команда фізиків під керівництвом Філіпа Вальтера з Віденського університету відправила на низьку навколоземну орбіту фотонний квантовий процесор. Він стартував 23 червня 2025 року на Falcon 9 і опинився приблизно за 510 км над Землею.
І майже одразу почалися проблеми. Із шести надчутливих фотонних детекторів нормально працювали лише три. Сонячне світло створювало настільки сильний фоновий шум, що найточніші вимірювання доводилося проводити лише тоді, коли супутник проходив через тінь Землі.
Потім свою роль зіграла космічна радіація: детектори поступово почали погіршуватися. А спеціальний лазер зіткнувся з ще дивнішою проблемою — клей усередині його конструкції випускав газ у вакуумі, а продукти цього процесу осідали на оптиці та послаблювали сигнал.
Попри все це, процесор дійсно продемонстрував квантову поведінку в космосі. Вчені налаштували фотони так, щоб вони стали практично нерозрізненними, і зафіксували характерний ефект квантової інтерференції — так званий провал Хонга–Оу–Мандела.
Це ще не означає, що супутники вже завтра почнуть обробляти супутникові знімки за допомогою квантових комп’ютерів. Дослідження поки що є препринтом і не пройшло повного рецензування.
Але сам експеримент доводить принципово важливу річ: квантова фотоніка здатна працювати за межами лабораторії. У майбутньому такі процесори можуть обробляти дані прямо на орбіті, а на Землю передаватимуть уже готовий результат, а не величезні масиви сирої інформації.
Космічний квантовий комп’ютер поки що більше схожий на експериментальний прототип. Але, схоже, його найважче випробування вже позаду — він пережив запуск, Сонце, радіацію і навіть невдалий клей.