Близько 50 років тому стало зрозуміло, що галактики заповнені якоюсь невидимою речовиною, яка цементує все, що ми в них спостерігаємо. Цю речовину стали називати темною, оскільки вона не видима в електромагнітних діапазонах і впливає на оточення лише гравітацією. Завдяки розмаїттю темної речовини в галактиках орбітальні швидкості обертання зірок не зменшуються при віддаленні їх центрів. Але з Чумацьким Шляхом виявилося все не так просто.
Вчені з Массачусетського технологічного інституту провели власний аналіз розподілу швидкості зірок у нашій галактиці залежно від їхньої віддаленості від центру Чумацького Шляху. Використовуючи дані європейського астрометричного супутника «Гайя» (Gaia) і дані дослідження неба за допомогою наземного телескопа SDSS Обсерваторії Апач-Пойнт на спектроскопічному обладнанні Apache Point Observatory Galaxy Evolution Experiment (APOGEE) вчені з’ясували, що внутрішня.
Дані більш ніж 33 тис. зірок по всьому диску галактики показали, що в міру віддалення від центру Чумацького Шляху радіальна швидкість зірок помітно знижується, тоді як класична крива обертання галактик є практично горизонтальною лінією в міру віддалення від центру. Нам виявилось легко виміряти криві обертання далеких і близьких галактик, тоді як зі своєю власною ми ледь навчилися розбиратися і те, не до кінця.
«Що нас справді здивувало, то це те, що ця крива залишалася плоскою до певної відстані, а потім вона почала знижуватися, — розповіли автори дослідження. — Це означає, що зовнішні зірки обертаються трохи повільніше, ніж очікувалося, що дуже дивний результат».
«Цей результат суперечить іншим вимірам, — продовжують дослідники. — Реальне розуміння цього результату матиме глибокі наслідки. Це може призвести до виявлення більшої кількості прихованих мас відразу за краєм галактичного диска або перегляд стану рівноваги нашої галактики».