Два з п’яти найбільших масових вимирань історія Землі були викликані руйнівним впливом близьких наднових зірок. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Кіла (Англія). Згідно з дослідженням, вибухи масивних зірок, що відбулися відносної близькості від нашої планети, могли позбавити атмосферу захисного озонового шару, спровокувати кислотні дощі і піддати біосферу смертоносному ультрафіолетовому випромінюванню Сонця. Вчені припускають, що саме ці процеси стали причиною пізньодевонського та ордовицького вимирань, що відбулися 372 і 445 мільйонів років тому відповідно.
Ордовікське вимирання, у ході якого зникло 60% морських безхребетних (на той час основна частина життя була зосереджена в океанах), і пізньодевонське, що знищило близько 70% видів і радикально змінило склад їхтіофауни, тривалий час залишалися загадкою для науки. Попередні дослідження не змогли однозначно визначити їх причини, проте гіпотеза про зв’язок із руйнуванням озонового шару, можливо, через близьку наднову, отримала нове підтвердження.
Вчені провели «перепис» масивних зірок у радіусі кілопарсека (близько 3260 світлових років) від Сонця, вивчивши їх розподіл розуміння формування зоряних скупчень і галактик. Використовуючи Чумацький Шлях як зразок, вони розрахували частоту спалахів наднових у Галактиці. Ці дані не тільки важливі для вивчення залишків наднових, чорних дірок та нейтронних зірок, а й допоможуть у розробці детекторів гравітаційних хвиль.
Порівнявши частоту близьких наднових (не більше 65 світлових років) з тимчасовими інтервалами масових вимирань, виключивши події на кшталт падіння астероїдів чи льодовикових періодів, дослідники виявили чітку кореляцію. “Ми з’ясували, що частота наднових поблизу Землі відповідає темпам вимирань, пов’язаних із зовнішніми факторами, такими як ці вибухи”, – пояснив співавтор роботи Нік Райт з Університету Кіла.
Автори підкреслюють двоїсту роль потужних зірок: будучи «постачальниками» важких елементів, необхідні формування планет і життя, вони здатні її знищити. “Якщо планета, включаючи Землю, виявиться надто близько до наднової, то наслідки будуть катастрофічними”, – зазначила провідний автор дослідження Алексіс Кінтана.
На сьогодні лише дві близькі зірки – Антарес та Бетельгейзе – можуть стати надновими протягом найближчого мільйона років. Однак, як показують симуляції, навіть їхні вибухи на відстані понад 500 світлових років навряд чи торкнуться Землі. Проте дослідження вперше статистично підтвердило, що такі події вже впливали на біосферу в минулому.