У Венери засікли витік вуглецю та кисню

З атмосфери Венери походить великий витік газів, у тому числі вуглецю та кисню, показали дані спостережень європейського космічного зонда BepiColombo. Інформація була отримана, коли апарат, що прямує до Меркурія, пролітав повз Венеру — її атмосфера виявилася негерметичною. Надалі ці дані допоможуть у вивченні магнітного середовища Венери.

Земля має власне магнітне поле, яке захищає нашу атмосферу від витоку в космос, а ось Венера такого механізму позбавлена. Це пов’язано з тим, що холодніша внутрішня частина ядра планети не оточена розплавленою речовиною, рух якого необхідний для створення і підтримки магнітного поля. Електричні струми в атмосфері Венери створюються рахунок сонячного світла, від якого виявляється залежною і нестабільна магнітосфера планети.

У серпні 2021 року зонд BepiColombo знаходився в зоні дії цієї слабкої магнітосфери протягом 90 хвилин, коли йому необхідно було сповільнитися і скоригувати свій курс на шляху до Меркурія. Цього часу вченим вистачило, щоби зібрати цінну інформацію про Венеру. Заряджені частинки або іони, ймовірно, залишають атмосферу планети через те, що сонячне світло розганяє їх до надзвичайно високих швидкостей — цього впливу виявилося достатньо, щоб частки виривалися з гравітації планети і відлітали в космос. «Це важкі іони, які зазвичай рухаються повільно, тому ми все ще намагаємося зрозуміти механізми, що тут працюють», — заявила керівник дослідницького проекту Ліна Хадід (Lina Hadid), науковий співробітник Лабораторії фізики плазми у Франції.

У щільній атмосфері Венери переважає вуглекислий газ, але вона містить азот і інші газові домішки. Раніше вченим вдалося встановити, що на нічному боці Венери піднімається невелика кількість кисню, а пізніше стало відомо, що цей елемент у невеликих обсягах присутній і на денній стороні планети. Тепер французькі вчені з’ясували, що концентрація кисню на Венері знижується одночасно зі зменшенням сонячного випромінювання. Дослідження механізмів втрати молекул атмосферою Венери «має вирішальне значення для розуміння того, як розвивалася атмосфера планети, і як вона втратила всю свою воду», — додав співавтор дослідження Домінік Делькур (Dominique Delcourt).

BepiColombo, як очікується, досягне Меркурія наприкінці 2025 року. Найближчим десятиліттям Венеру відвідають кілька дослідницьких апаратів: європейський Envision, а також американські DAVINCI і VERITAS — всі вони стартують приблизно у 2031 році.