Залишений на поверхні Місяця посадковий ступінь космічного модуля місії «Аполлон-17» викликає місяцетруси, йдеться в новому науковому дослідженні, опублікованому 5 вересня в журналі Journal of Geophysical Research: Planets. Дослідники вперше виявили раніше невідому форму сейсмічної активності на Місяці за допомогою аналізу даних епохи «Аполлонів» із використанням сучасних комп’ютерних алгоритмів.
Значні температурні зрушення на поверхні Місяця, коли в її затінених областях температура опускається до -133 градусів Цельсія, а в прямих сонячних променів, що знаходяться під впливом прямих сонячних променів, підвищується до +121 градуса Цельсія, викликають розширення і стиск структури посадкового ступеня космічного апарату. Це призводить до певних впливів його частин на поверхню природного супутника, що і викликає вібрації, що спостерігаються, зазначається в дослідженні.
Насправді під впливом температури, що змінюється і, як наслідок, розширення і стиснення поверхні, іноді трясе весь Місяць, кажуть дослідники. Однак використання сучасних ШІ-алгоритмів дозволило детальніше проаналізувати дані, отримані за допомогою обладнання для дослідження сейсмоактивності на супутнику Землі, встановленого за кілька сотень метрів від посадкового модуля «Аполлон-17».
Робота під керівництвом Франческо Цивіліні (Francesco Civilini), колишнього наукового співробітника Каліфорнійського технологічного інституту, а нині наукового співробітника Центру космічних польотів імені Годдарда NASA, пропонує нове розуміння того, як Місяць реагує на своє оточення і що може впливати на його сейсмічну активність. Місячнотруси, що викликаються посадковим модулем «Аполлон-17» безпечні та, ймовірно, навіть не були б помічені людиною на поверхні супутника.
Розуміння природи місяцетрусів є важливим для майбутніх досліджень Місяця та запланованого будівництва там бази для постійного перебування людей — ключової мети американської місячної дослідницької програми Artemis. Наприклад, знання про місяцетруси допоможуть зрозуміти, наскільки міцними необхідно зводити постійні конструкції на поверхні супутника і які складнощі можуть з цим виникнути.
Кожен посадковий місячний модуль програми «Аполлон» оснащувався інструментом виявлення лунотрясений. Місія «Аполлон-17» виділялася тим, що модуль, запущений в 1972 році і згодом залишений на поверхні супутника, був оснащений сейсмометрами, здатними визначати термальні лунотруси або тремор (тремтіння), що викликаються циклами місячного дня і ночі, коли температура на поверхні супутника значно підвищується, значно опускається нижче нуля.
«Тисячі цих сигналів за допомогою чотирьох сейсмометрів “Аполлона-17” були записані у восьмимісячний період з 1976 по 1977 роки, проте низька якість цих даних робила їхній аналіз дуже складним. Ми розробили алгоритми, які точно визначають час цих [сейсмічних] хвиль, вимірюють силу сейсмічних сигналів та визначають напрямок джерела місяцетрусів» , — повідомляють дослідники у своїй роботі.
Вчені вперше за десятиліття наново вивчили ці дані. Свіжий аналіз виявив певний тип лунотрясінь, що отримали назву імпульсивних термальних місячних трясінь, які походять не від природних джерел, а через нагрівання та охолодження покинутого посадкового модуля.
«Кожен місячний ранок, коли активність Сонця найінтенсивніша, модуль починає створювати вібрації. Через кожні п’ять чи шість хвилин відбуваються нові поштовхи. Це триває протягом п’яти-семи земних годин. Спостережувана активність виявилася неймовірно регулярною і повторюваною», – пишуть вчені.
Це місячне тремтіння відрізняється від інших типів лунотрясінь, званих термальними лунотрусами, що виникають, які, найімовірніше, викликаються природними реакціями поверхні супутника під впливом сонячної активності, йдеться в дослідженні. Вчені сподіваються, що майбутні місії Місяця дозволять визначити більш докладну картину зазначеного феномену.
Крім термальних місяцетрусів на супутнику іноді також спостерігаються більш глибокі і в той самий час менш тривалі поштовхи, ймовірно, спричинені падіннями метеоритів. Важливо, що на відміну Землі, де землетруси можуть викликатися рухом тектонічних плит, такої активності на Місяці немає. Проте всупереч усталеній думці «внутрішнє життя» супутника нашої планети насправді дуже активне, вважають вчені. У надрах Місяця будь-якої миті часу й у будь-якому регіоні можуть відбуватися певні сейсмічні події.
Вчені по всьому світу зараз пильно спостерігають за індійською космічною місією «Чандраян-3» (Chandrayaan-3), посадковий модуль якої також оснащений сейсмометром. Індійська організація космічних досліджень (ISRO) вже підтвердила, що інструмент засік місяцетрус. Проте докладна інформація про цю подію поки що не публікувалася індійськими фахівцями. До 22 вересня індійський апарат перебуває у сплячці. Його планується розбудити, коли сонячне світло знову досягне його місця посадки на південному полюсі супутника. Джерело